Хто несе відповідальність за порушення законодавства про працю Безпека в галузі сільського господарства: що треба знати
В Україні набирають оберти весняно-польові роботи. Це дуже складний і насичений процес, який до того ж потребує посиленої уваги до безпеки праці. Про це пише agronews.ua.
Що треба знати про безпеку в галузі сільського господарства – які є вимоги та рекомендації для аграріїв, якими документами регулюється охорона праці і хто її контролює.
Вимоги безпеки до обладнання та організації робочих місць
1.Обладнання, що надається працівникам та ними використовується за призначенням, має бути технічно справним і відповідати:
– вимогам технічних регламентів;
– загальним вимогам безпеки до обладнання, що зазначені у нормативно-правових актах з охорони і гігієни праці та відповідних нормативних документах на його виготовлення.
2.Обладнання, під час експлуатації якого можливе виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони, має бути обладнане місцевою вентиляцією. Пуск місцевої вентиляції має бути зблокований із пуском технологічного обладнання.
3.Рівень шуму виробничого обладнання не має перевищувати встановлених норм. У разі перевищення допустимих норм шуму робочої зони працівники мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів слуху.
4.Струмопідвідні проводи до електрифікованих машин і установок у виробничих приміщеннях мають бути ізольовані і захищені від механічного пошкодження.
5.Трубопроводи, запірна арматура, насоси і вмістища, розміщені у теплицях, які використовують під час застосування гербіцидів та агрохімікатів, мають бути герметично закритими.
6.Гальма засобів малої механізації (підвісних транспортних ліній, стрічкових транспортерів, електричних талів, візків, що переміщуються надґрунтовими регістрами тощо), які застосовують під час робіт, мають бути справними та зблокованими з пусковими пристроями.
Вимоги безпеки під час експлуатації сільгосптехніки
1.Експлуатація сільгоспмашин (їх причепів і змінних причіпних машин, систем складових частин та окремих технічних вузлів) має здійснюватися з урахуванням вимог експлуатаційної документації.
2.Вузли та елементи сільськогоспмашин, що рухаються, обертаються та можуть становити небезпеку, мають бути огороджені захисними кожухами, які забезпечують безпеку працівників.
3.Перед виконанням робіт треба переконатися, що дроти повітряних ліній електропередач не буде зачіпати техніка, проїжджаючи під ними.
4.Під час проїзду сільськогосподарської техніки потрібно дотримуватися безпечної дистанції.
Рекомендації щодо охорони праці
Фонд соціального страхування України рекомендує роботодавцям, керівникам сільськогосппідприємств і фермерських господарств, інженерам з охорони праці під час весняно-польових робіт посилити профілактичну роботу із запобігання виробничому травматизму; організувати роботу згідно з “Правилами з охорони праці в сільськогосподарському виробництві”; дотримуватись нормативних актів з охорони праці, а саме:
✅навчати працівників безпечним методам роботи;
✅провести інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки з усіма працівниками, які беруть участь у весняно-польових роботах;
✅забезпечити працюючих спецодягом, засобами індивідуального захисту (рукавиці, окуляри, респіратори тощо), засобами пожежогасіння та поповнити медичні аптечки для надання першої долікарської допомоги;
✅відвести місце для відпочинку, споживання їжі та куріння;
✅до роботи на транспортних засобах допускати працівників віком не молодше 18 років, які пройшли медогляд, навчання та інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки і мають посвідчення на право управління такою сільськогосподарською технікою;
✅ознайомити під розписку всіх водіїв та механізаторів із безпечними маршрутами руху транспортних засобів;
✅не допускати до роботи хворих, перевтомлених осіб, у нетверезому стані або тих, що не пройшли інструктаж з охорони праці та медогляд;
✅для виконання технологічних процесів не допускати машини й обладнання, які мають технічні несправності;
✅замінювати, регулювати та очищати робочі органи машин дозволяється тільки при непрацюючому двигуні, після того, як будуть опущені або встановлені на підставки робочі органи;
✅не допускати експлуатацію машин без передбачених конструкцією огорож рухомих елементів;
✅здійснювати постійний контроль за дотриманням правил безпеки під час весняно-польових робіт.
Основні причини нещасних випадків під час сільгоспробіт
– послаблення контролю з боку безпосередніх керівників робіт, служб охорони праці за дотриманням безпечних правил роботи;
– невиконання працівниками інструкцій з охорони праці;
– невикористання працівниками засобів індивідуального захисту;
– формальний підхід до проведення навчання та інструктажів з охорони праці.
Якими правовими актами регулюється безпека праці в сільському господарстві?
Основні регуляторні документи:
✅Закон України “Про охорону праці”
✅Наказ Міністерства соціальної політики України від 29 серпня 2018 року №1240 “Про затвердження Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві”
Хто контролює дотримання безпеки праці?
Відповідно до ст. 38 Закону України “Про охорону праці” державний нагляд за дотриманням законодавства та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
✅Державний департамент з нагляду за охороною праці, його територіальні управління в областях та державні інспекції;
✅органи, установи і заклади Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ та інших центральних органів виконавчої влади;
✅Головне управління державної пожежної охорони МНС, територіальні й місцеві органи державного пожежного нагляду;
✅Головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою (Держатомінспекція) та Державна екологічна інспекція (в частині нагляду за безпечним використанням джерел іонізуючого випромінювання), які належать до Мінекобезпеки, і підпорядковані їм інспекції на місцях.
Дітей запрошують до участі в конкурсі «Охорона праці очима дітей» – 2021
Управління Держпраці в області традиційно долучилось до підготовки проведення Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» – 2021, який щороку організовують Державна служба України з питань праці та науково – виробничий журнал «Охорона праці». Конкурс малюнка розкриває дитяче бачення актуальної для будь-якого віку тематики – безпеки праці та здоров’я на робочому місці, закликає до розуміння з юних літ важливості охорони праці.
Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» присвячений Дню охорони праці в Україні. Ця дата відзначається щорічно 28 квітня – у Всесвітній день охорони праці згідно з Указом Президента України від 18 серпня 2006 р. № 685/2006.
Конкурс проводиться щороку в два етапи:І етап – відбіркові регіональні тури (листопад – лютий); ІІ етап – фінал та оголошення переможців (березень – квітень)
Учасниками Конкурсу є учні, вихованці, слухачі середніх загальноосвітніх шкіл, коледжів, училищ, зокрема й художніх, позашкільних навчальних закладів, у трьох вікових групах:
перша група – віком від 6 до 10 років;
друга група – віком від 11 до 14 років;
третя група – віком від 15 до 18 років.
Конкурсні роботи мають висвітлювати тему охорони праці та промислової безпеки: ведення робіт у вугільній, деревообробній промисловості, сільському, лісовому та ліфтовому господарствах, медичній сфері, будівництві, на транспорті тощо.
Роботи для підбиття підсумків обласного етапу Конкурсу надсилаються учасниками до Управління Держпраці у Кіровоградській області не пізніше 15 лютого 2021 року за адресою: 25006 м. Кропивницький, вул. Дворцова, 24. Конт. тел.: 32-04-30, 32-02-72, 32-02-03.
Проведення Фіналу Всеукраїнського Конкурсу організовує ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці» у період з 15 березня 2021 року по 28 квітня 2021 року.
Детальніше з положенням про проведення конкурсу можна ознайомитись на сайті Управління http://www.kr.dsp.gov.ua/index.php/polojproproved
Управління Держпраці області звертає увагу аграріїв щодо узаконення експлуатації об’єктів зберігання пального
Керівник підприємства, який зберігає та використовує пальне, повинен отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року N 1107 (використання, зберігання, транспортування, застосування вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки).
Для отримання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, суб’єкт господарювання, у власності або користуванні якого є об’єкти, де можуть використовуватися або зберігаються небезпечні речовини (далі – потенційно небезпечні об’єкти), або які мають намір розпочати будівництво потенційно небезпечних об’єктів організовують проведення його ідентифікації відповідно до статей 9, 10 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» та Порядку проведення ідентифікації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” (далі – Постанова №956).
Наявність потенційно небезпечних речовин у суб’єкта господарювання відповідно до Переліку небезпечних речовин, визначених у п.1 Нормативів порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, затверджених постановою № 956, є підставою вважати цей об’єкт потенційно небезпечним (у т.ч. горючі рідини – підпункт 2 пункт 1).
Ідентифікація та визначення потенційно небезпечного об’єкта, як об’єкта підвищеної небезпеки, або навпаки, як такого, що не відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки, здійснюється з урахуванням:
об’єму наявних сумарних мас небезпечних речовин до встановлених норм порогових мас небезпечних речовин за категоріями (додаток 2 до Нормативів Постанови №956 – порогова маса горючих рідин від 5000 тонн (2 клас) до 50 000 тонн (1 клас ) та відноситься до 2 групиза видами аварій, що можуть статися виходячи з властивостей небезпечних речовин, та за впливом уражальних факторів цих аварій),
відстані від елементів потенційно небезпечного об’єкта до елементів селитебної території (ділянки житлових будинків, громадських установ, будівель та споруд, зокрема навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньоселитебна, вулично-дорожня і транспортна мережа, площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об’єкти зеленого будівництва і місця загального користування) або промислових об’єктів.
Суб’єкт господарювання складає повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 і надсилає його у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держпраці, іншим встановленим територіальним органам та місцевим органам виконавчої влади (державні адміністрації). Результати ідентифікації та розрахунки, на підставі яких вона проводилася, зберігаються суб’єктом господарювання протягом 25 років. Державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки веде Держпраці.
У разі надання суб’єктом господарської діяльності неповної інформації про результати ідентифікації, що передбачена повідомленням форми ОПН-1, Держпраці письмово повідомляє про це суб’єкт господарської діяльності.
Суб’єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки, організовує розроблення і складання декларації безпеки об’єкта підвищеної небезпеки (далі – декларація безпеки).
Декларація безпеки складається за встановленою формою на основі дослідження суб’єктом господарювання ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику виникнення аварій, що пов’язані з експлуатацією цих об’єктів в Порядку, затвердженому постановою КМУ №956.
Суб’єкт господарювання проводить відповідно до вимог Законів України “Про екологічну експертизу», “Про наукову та науково-технічну експертизу” і Порядку затвердженому постановою КМУ №956, експертизу повноти дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику, а також обґрунтованості та достатності прийнятих щодо зменшення рівня ризику, готовності до дій з локалізації і ліквідації наслідків аварій рішень (далі – експертиза).
До декларації безпеки додаються:
– нотаріально завірені копії свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарської діяльності, передбачених законодавством дозволів та ліцензій;
– договір цивільної відповідальності суб’єктів господарської діяльності за шкоду, яку може бути заподіяно аваріями на об’єкті (об’єктах) підвищеної небезпеки (у разі його укладання);
– нотаріально завірені копії планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій.
Експертизу декларації безпеки можуть проводити суб’єкти господарювання всіх форм власності, що займаються науковою і науково-технічною діяльністю у сфері безпеки промислових об’єктів, у тому числі акредитовані спеціалізовані експертні організації.
Експертну організацію для проведення експертизи суб’єкт господарювання обирає самостійно. Декларація безпеки разом з позитивним висновком експертизи подається відповідним територіальним органам Держпраці, які здійснюють реєстрацію декларацій безпеки з присвоєнням кожній реєстраційного номера, та іншим встановленим територіальним органам та місцевим органам виконавчої влади (державні адміністрації).
Джерело:http://www.kr-admin.gov.ua
Пам’ятка щодо безпечного поведення збиральних польових робіт
Шановні роботодавці!Створюйте безпечні умови праці для своїх працівників.Біду краще попередити, ніж потім намагатись усувати її наслідки!
1. ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ ПОЛІВ
1.1. Земельні ділянки для роботи машинно-тракторних агрегатів повинні бути завчасно підготовлені:— прибране каміння, солома, засипані ями та ліквідовані інші перешкоди;— виставлені віхи біля великих каменів, розмитих ділянок та інших перешкод;— поля розбиті на загінки, обкошені й підготовлені прокоси;— проведені контрольні розори;— відбиті поворотні смуги; під час роботи на схилах і поблизу ярів ширина поворотної смуги має бути не менше величини, що дорівнює подвійному мінімальному радіусу розвороту комбайна чи машинно-тракторного агрегату;— позначені місця для відпочинку
1.2. Перед початком польових робіт на полях, над якими проходять повітряні ЛЕП, власник організовує перевірку спеціалізованими організаціями величини провисання проводів із тим, щоб відстань по вертикалі від найвищої точки машини (вантажу) до електричних проводів була не менше значень, вказаних у п.21 Правил охорони електричних мереж:1 м — до 35 кВ, 1,5 м —110 кВ,2 м —150 кВ, 2,5 м —220 кВ,3,5 м — 330 кВ, 4,5 м — 400-500 кВ,6м — 750 кВ.
2. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ
2.1. Заправка сільськогосподарських машин і агрегатів технологічними матеріалами (насінним, розсадою, рідкими та твердими агрохімікатами і пестицидами) повинна здійснюватися на технологічних дорогах поля із застосуванням засобів механізації.
2.2. При груповому методі роботи дистанція повинна бути між:— орними, посівними, садильними і збиральними машинами і агрегатами — не менше 30 м;— агрегатами з роторними (крім контурного обрізування гілок) робочими органами — не менше 50м.
2.3. Відкриті майданчики для стоянки машин під час проведення масових польових робіт повинні бути віддалені не менше, ніж на:30 м — від місць тимчасового зберігання пально-мастильних матеріалів;100 м — від хлібних масивів, скирт соломи, сіна, токів; 50 м — від будівель.
2.4. Пересування машин і агрегатів до місця роботи і під час виконання робіт повинно здійснюватися відповідно до розроблених маршрутів і технологій.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЗБИРАННЯ ВРОЖАЮ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
3.1. Перед початком збиральних робіт власниками (керівниками підприємств) повинні бути проведені такі організаційні заходи:— закінчена підготовка збирально-транспортних агрегатів та перевірено стан інструментів і пристосувань для забезпечення їх ремонту;— закріплена техніка за працівниками;— організовані ланки технічного обслуговування машин;— на відведених ділянках обладнані польові стани й місця для відпочинку працівників, майданчики для зберігання техніки і пально-мастильних матеріалів;— підготовлені поля і перевірено провисання проводів ліній електропередач;— проведений інструктаж з питань охорони праці та пожежної безпеки.
3.2. При організації інструктажу з охорони праці на робочому місці повинні враховуватися стан культури, що збирається, погодні умови, стан збиральної техніки і транспортних засобів, кількість і кваліфікація працівників, а також інформація про виробничі небезпеки та випадки травмування під час збирання врожаю.
3.3.Персонал, який обслуговує збиральні агрегати, потрібно комплектувати працівниками з врахуванням їхньої кваліфікації.
3.4. Під час проведення технічного обслуговування збиральних машин і транспортних агрегатів у темний час доби повинно бути забезпечено штучне освітлення майданчиків. Освітленість поверхні в будь-якому місці робочої зони має бути не менше 50 люкс.
3.5. При виборі способу збирання зернових, зернобобових та круп’яних культур перевагу слід надавати технологіям, які мають вищу надійність і безпеку технологічного процесу.
3.6. Запасні ножі збиральних машин необхідно зберігати в дерев’яних чохлах на польовому стані. Як виняток, допускається зберігання запасного ножа на жатці в безпечному місці. Під час роботи в полі і руху по дорогах нікому, крім комбайнера, не дозволяється знаходитися на зернозбиральному комбайні. Не дозволяється перебування людей у кузові автомашини або тракторного причепа при заповненні їх технологічним продуктом, а також при транспортуванні продукту до місця складування. Комбайни слід забезпечити дерев’яними лопатами для проштовхування злежаного зерна в бункерах до вивантажувального шнека. Збиральні машини повинні бути забезпечені міцними дерев’яними підкладками для встановлення домкрата. Перед підніманням машину необхідно загальмувати, а під колеса встановити противідкатні башмаки. Домкрат потрібно установлювати тільки у спеціально позначених місцях, попередньо впевнившись у його справності. Під час переїздів вивантажувальні шнеки та інші робочі органи збиральних машин повинні бути переведені у транспортне положення. Дистанція між машинами має бути не менше 50 м.
4. ВИМОГИ ДО ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОЇ ДОРОБКИ ТА ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНОВИХ, ЗЕРНОБОБОВИХ ТА КРУП’ЯНИХ КУЛЬТУР
4.1.Після збиральна доробка зерна повинна проводитися у виробничих приміщеннях і на виробничих майданчиках, які відповідають нормам технологічного проектування підприємств сільського господарства, вимогам санітарних та будівельних норм і правил.
4.2.Дозволяється проводити післязбиральну обробку зерна у приміщеннях зерносховищ, які мають окремі спеціальні відділення для протруєння, очищення, сушіння і зберігання зерна, оснащені системою аспірації і протипожежним інвентарем.
4.3.Безпека виробничих процесів післязбиральної доробки зерна повинна бути забезпечена:- вибором технологічних процесів, прийомів, режимів роботи й порядку обслуговування виробничого устаткування;- вибором виробничих приміщень та майданчиків;- вибором виробничого обладнання;- розміщенням виробничого обладнання и організацією робочих місць;- застосуванням колективних та індивідуальних засобів захисту працюючих;- виконанням діючих норм і правил, визначених вимогами до конструкції будівель,споруд, машин;
4.4. Технічний стан обладнання зернових токів, зерноочисних агрегатів, зерноочисно – сушильних комплексів спеціалізованих насіннєочисних підприємств, цехів і дільниць повинен відповідати вимогам експлуатаційної документації.
4.5. При розміщенні обладнання на виробничому майданчику (у зерносховищі) потрібно забезпечити зручність та безпеку обслуговування і можливість евакуації працівників в аварійних ситуаціях. Інтервал між обладнанням у зоні обслуговування повинен бути 0,8-1,0м. Ширина проїзду в зерносховищах повинна бути на 1,4 м більше від ширини навантажувальних засобів (прохід для людей — 0,7 м з кожного боку). Не дозволяється використовувати для протруювання насіння обладнання агрегатів, комплексів токів, що призначене для післязбиральної доробки продовольчого и фуражного зерна. Візуальна й звукова сигналізація повинна забезпечувати надійний і зрозумілий зв’язок для безпечних сумісних дій обслуговуючого персоналу, в тому числі в темний час доби. Під час проведення технічного обслуговування зерноочисних машин й обладнання необхідно зупинити їх і відключити напругу. На рубильниках і пускачах вивісити плакат«Не вмикати! Працюють люди». Захисні огородження після закінчення технологічних регулювань і технічного обслуговування машин і обладнання повинні бути встановлені на свої місця. Експлуатувати машини и обладнання без захисних огороджень не дозволяється. При монтажі зернового навантажувача, щоб уникнути поздовжнього перекидання, спочатку необхідно установити живильники, а потім завантажувальний транспортер. Демонтаж проводять у зворотному порядку. Технічне обслуговування сушарок проводять після зупинки їх роботи й охолодження до 45 °С. При технічному обслуговуванні сушарок потрібно прибрати пил і бруд з повітропроводів і шахт, перевірити стан топки. Виявлені тріщини і нещільності необхідно усунути. Під час проведення технічного обслуговування внутрішньої поверхні сушильного агрегату або бункерів засувки для впускання і випускання зерна повинні бути щільно зачинені. З пускових пристроїв електродвигунів необхідно зняти напругу і вивісити на них і засувках бункерів плакати «Не вмикати! Працюють люди», «Не відкривати! Працюють люди». Знімати плакат допускається лише з дозволу особи, яка проводила обслуговування. Світильники повинні бути в герметичному виконанні, а електродвигуни — у вибухобезпечному, з відповідним захистом. На розподільному щиті зернотоку, агрегату, комплексу необхідно встановлювати загальні апарати, які відключають живлення усіх електроустановок. Переміщення електрифікованих машин на інше робоче місце потрібно проводити при вимкненому рубильнику або автоматі і від’єднаному живильному проводі.Живильний кабель самохідних машин по довжині повинен перевищувати максимально можливий шлях переміщення машини. Не можна допускати, щоб він був на шляху руху машин.Працівники не повинні знаходитися в зоні переміщення машин. Не дозволяється підключення двох і більше машин до одного рубильника.4.21. При експлуатації повітряних ліній електропередач напругою до 1000 В на зернотоках необхідно, щоб відстань від нижнього проводу до поверхні землі при найбільшій стрілі провисання (найвища температура повітря, ожеледь) була не менше 6 м для будь-якої місцевості.
5. ВИМОГИ ДО ЗБИРАННЯ ТА ЗАГОТІВЛІ СОЛОМИ, СІНА, СІНАЖУ І СИЛОСУ
5.1. При збиранні зернових з одночасним подрібненням і збиранням полови та соломи в причіпні транспортні засоби безпеку працівників потрібно забезпечити:— обладнанням зернозбиральних комбайнів і транспортних засобів автоматичною зчіпкою, яка дозволяє здійснювати від’єднання наповненого причепа і приєднання порожнього під час руху агрегату без участі допоміжного працівника;- погодження траєкторії та швидкостей руху трактора й комбайна під час заміни причепа на ходу.5.2. До скиртування сіна або соломи допускаються особи, які мають дозвіл до робіт на висоті.5.3. Під чає скиртування потрібно виконувати такі вимоги:— кількість скиртоправів, що одночасно знаходяться на скирті, не повинна перевищувати шістьох, і щоб розміщувалися вони не ближче ніж 1,5 м від краю скирти;— при досягненні скиртою висоти 2 м навколо неї необхідно вистелити шар соломи шириною 2 м і висотою 1 м (для пом’якшення удару у разі падіння працівника зі скирти);— скиртоправи не повинні бути на скирті під час перерви в роботі;— не дозволяється використовувати скиртоукладач для підйому на скирту і спуску з неї;—при завершенні формування скирти на ній мають залишитися не більше двох скиртоправів;— скиртоправи не повинні знаходитися ближче 3 м від грабельної решітки під час подавання соломи (сіна) скиртоукладачем на скирту; — при підніманні й спусканні працівників зі скирти слід застосовувати приставні або мотузяні драбини, які у верхній частині повинні кріпитися страхувальними мотузками, з’єднаними з металевим стрижнем, введеним перпендикулярно вертикальній площині у нижню частину скирти зі зворотного боку на глибину не менше 1 м.5.4.Безпека працівників під час збирання соломи і сіна з валків механізованим способом з використанням прес-підбирачів та підбирачів-копнувачів повинна бути забезпечена:— співпадінням ширини валків із шириною захвату підбиральних машин;— контролюванням наявності та справності захисних засобів на карданних валах трактора і агрегатованих машин.5.5. Під час роботи прес-підбирача не допускається:— знаходитися на прес-підбирачі;— заглядати в пресувальну камеру;— поправляти руками в’язальний шпагат у в’язальному апараті;— знаходитися в зоні обертання маховика;— проштовхувати руками масу в приймальну камеру.
6. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВИКОНАННЯ ТРАНСПОРТНИХ РОБІТ
6.1.Посадові особи, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, зобов’язані:— забезпечувати належний технічний стан транспортних засобів та дотримання екологічних вимог їх експлуатації,— не допускати до керування транспортними засобами осіб, які не мають права на керування транспортним засобом відповідної категорії, не пройшли у встановлений строк медичного огляду (в т.ч. і передрейсового), перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, у хворобливому стані або під впливом ліків, що знижують реакцію й увагу;— не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан яких не відповідає вимогам державних стандартів, правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку, переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли державний технічний огляд.
7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РЕМОНТНИХ РОБІТУ ПОЛЬОВИХ УМОВАХ
7.1. Перед виконанням ремонтних робіт в польових умовах машина повинна бути вимкнена, загальмована, а під колеса встановлені противідкатні башмаки.7.2. Про необхідність виконання будь-яких незапланованих ремонтних робіт у польових умовах негайно повідомити за допомогою телефонного зв′язку керівника робіт (бригадира, механіка чи голову господарства). Виконувати вказівки керівника, враховуючи можливість самостійного безпечного виконання робіт. При необхідності – чекати сторонньої допомоги.7.3. Забороняється виконання електрогазозварювальних робіт у польових умовах без забезпечення засобами протипожежного захисту та дотримання Правил пожежної безпеки.7.4. При необхідності виконання робіт під машиною домкрат потрібно установлювати тільки у спеціально позначених місцях, попередньо впевнившись у його справності.7.5. Забороняється виконання робіт під піддомкраченими частинами машин без встановлення інвентарних підставок, козликів.7.6. Забороняється використання в якості підставок під частини машини, яка ремонтується встановленою на домкраті, випадкових предметів.7.7. При виконанні робіт під машиною, а також при використанні під час ремонту молотка, зубила, інших ударних інструментів використовувати захисні окуляри закритого типу для захисту від травмування очей.7.8. Не використовувати при затягуванні гайок додаткові важелі на ключі (труби тощо).7.9. Не користуватися ключами зі «злизаними» гранями, не ставити підкладки під грані ключів, що може призвести до зриву ключа з гайки (болта) і травмування.7.10. Забороняється використання відкритого вогню та куріння при ремонті паливної системи (баку), огляді машини, перевірці рівня палива тощо.7.11. При необхідності поповнення чи перевірки рівня охолоджуючої рідини в радіаторі, який «закипів» або чекати його охолодження, або обережно відкривати кришку в рукавицях в напрямку до себе, щоб не обпектися гарячим паром.
8. ВИМОГИ ПРОТИПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЖНИВ
8.1. Перед дозріванням колосових місця прилягання хлібних полів до насаджень дерев (просадок), лісових і торф’яних масивів, автомобільних і залізничних шляхів обкошують та оборюють смугою завширшки не менше 4 м, в період дозрівання хлібів для охорони полів виділяють дозорних і польових об’їждчиків.8.2. Перед косовицею хлібні масиви розбивають на ділянки площею, що не перевищує денної норми виробітку комбайна. Між ними роблять прокоси шириною не менш 8 м. Посередині прокошувань орють смугу шириною не менше 4 м. У безпосередній близькості від збираних хлібів на випадок пожежі повинен знаходитися трактор з плугом.8.3. На відстані не менше 100 м від хлібних масивів, токів, скирт можна розташовувати тимчасові польові стани. Майданчики, відведені для них, оборюють смугою не менше 4 м і обладнують первинними засобами пожежогасіння. Ремонт і стоянка збиральних машин і агрегатів допускається не ближче 30 м від хлібних масивів. Зварювання потрібно робити тільки на оброблених ділянках поля.8.4. В польових умовах заправлення комбайнів повинно проводитися паливозаправниками при заглушених двигунах. У нічний час місце заправлення машин повинне освітлюватися.8.5. Трактори, комбайни, самохідні шасі і автомобілі допускаються до збирання врожаю тільки після ретельного регулювання систем живлення, запалення і змащення. Всі збиральні агрегати повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння, а випускні труби двигунів – справними іскрогасниками.8.6. У місцях роботи комбайнів повинна знаходитися пожежна або пристосована для цілей пожежогасіння техніка. Чергові повинні бути забезпечені стійким радіозв’язком з диспетчерською службою господарства.8.7. На хлібних масивах забороняється палити, проводити зварювальні роботи, спалювати стерню, пожнивні залишки і траву, розводити багаття.Памятка розроблена на основі діючих Правил охорони праці у сільському господарстві, Правил охорони праці на автомобільному транспорті, Правил безпечної експлуатації електроустановок, Правил пожежної безпеки України.
Консультує Міністр юстиції: як працівникам захищати свої права
Офіційне працевлаштування працівника – гарантоване Конституцією України право на працю, реалізоване шляхом укладання трудового договору. При укладенні трудового договору існують певні вимоги до його форми: трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим, зокрема у випадках, коли на цьому наполягає працівник. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Саме дотримання письмової форми трудового договору при працевлаштуванні дає працівнику можливість здійснювати захист своїх трудових прав в разі невиплати або затримки у виплаті заробітної плати, а також інших порушеннях трудового законодавства з боку роботодавця.
Що розуміється під нелегальним працевлаштуванням?
Нелегальним працевлаштуванням слід вважати наймання працівника на роботу без офіційного працевлаштування, тобто без укладання трудового договору.
Яка наступає відповідальність за використання найманої праці без укладення трудового договору?
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
- виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.
У такому випадку на роботодавця накладається штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, а це на сьогодні складає 125 190 грн, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Також за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) встановлено адміністративну відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, за грубе порушення законодавства про працювстановлено також кримінальну відповідальність, зокрема, за:
- незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” іншою особою;
- інше грубе порушення законодавства про працю.
Такі дії караються:
- штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 тис до 51 тис грн;
- або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;
- або виправними роботами на строк до 2-х років.
Які особливості відповідальності роботодавця відносно окремих категорій найманих працівників?
У випадку, коли роботодавець порушує норми законодавства в частині працевлаштуваннящодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, карається:
- штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис до 85 тис грн);
- або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років;
- або виправними роботами на строк до 2-х років;
- або арештом на строк до 6-ти місяців.
Куди можна звернутись за захистом своїх прав?
У разі якщо роботодавець використовує найману працю особи, допускає її до робочого місця, однак відмовляється укласти трудовий договір, з цим питанням необхідно звернутись
до:
- Територіального органу Державної служби України з питань праці
- Суду
Для встановлення факту трудових відносин в судовому порядку, рекомендовано мати докази, які підтверджують факт того, що працівник дійсно працював на користь роботодавця – це можуть бути будь-які письмові, фото -, відео -, аудіо докази, покази свідків. В разі задоволення позову, роботодавець буде зобов’язаний оформити трудові відносини та зробити записи до трудової книжки.
Хочу застерегти найманих працівників, які свідомо йдуть на роботу без офіційного працевлаштування. Пам’ятайте, неофіційне працевлаштування та отримання заробітної плати у «конверті» позбавляють Вас гарантованого права на захист з боку держави у тому числі, права на отриманняжитловихсубсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, права на пенсійне забезпечення та матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у разі відсутності страхового стажу.
У свою чергу, Мін’юст долучився до заходів щодо детінізації ринку праці. Завдяки співпраці з Державною службою України з питань праці зі свого боку ми посилюємо контроль за офіційним оформленням трудових відносин, насамперед, особами, які мають майнові зобов’язання за рішенням суду, у тому числі заборгованість зі сплати аліментів.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
У 2019 році Україна відзначатиме День охорони праці під девізом «Безпечне та здорове майбутнє праці»
У Всесвітній день охорони праці, 28 квітня, в Україні відзначають День охорони праці. Цього року Україна долучилася до ініціативи Міжнародної організації праці провести заходи до Всесвітнього дня охорони праці під гаслом «Безпечне та здорове майбутнє праці». Напередодні свого столітнього ювілею, який відзначають у 2019 році, і під впливом дискусій про майбутнє сфери праці МОП підбиває підсумки багаторічної діяльності, спрямованої на гармонійний розвиток усіх напрямів цієї сфери, будує плани на майбутнє в контексті глобальних трансформацій щодо таких аспектів, як технології, демографія, організація праці та клімат.
У контексті цієї події в Держпраці відбулося засідання організаційного комітету з проведення Дня охорони праці в Україні, в якому взяли участь представники Держпраці, Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Держатомрегулювання, Міжнародної організації праці, Фонду соціального страхування, профспілок і роботодавців, ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці».
Учасники засідання обговорили та взяли за основу текст Звернення Організаційного комітету до органів державної влади, місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок, засобів масової інформації, керівників і працівників підприємств, установ і організацій та План заходів з відзначення у 2019 році Дня охорони праці в Україні під девізом „Безпечне та здорове майбутнє праці”.
Відповідальність посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за порушення законодавства про працю
З 1 січня 2017 року набули чинності зміни, внесені, зокрема, Законом № 1774 до деяких законодавчих актів України, які посилили відповідальність посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за порушення законодавства про працю. Відповідно до змін, внесених до ст. 17 Закону № 280 органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади. А з питань здійснення делегованих їм повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення — перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників (зміни до ст. 18 Закону № 280). А відповідно до змін, внесених до ст. 34 зазначеного Закону, виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, крім здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності, тепер вправі навіть накладати фінансові санкції (штрафи) за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Таким чином, санкції за порушення трудового законодавства — не жартівливі, «охочих» контролювати додержання трудового законодавства, зокрема виплату заробітної плати не менше встановленого рівня мінімальної заробітної плати, збільшилося, адже 60 % податку з доходів фізичних осіб, які будуть сплачені за працюючого, потраплять до місцевого бюджету. Тому місцевий бюджет сьогодні зацікавлений, щоб заробітна плата працівникам була не менше рівня мінімальної заробітної плати в розмірі 3200 грн. А роботодавець, звичайно, зацікавлений не «попасти» на штрафи за порушення трудового законодавства. Враховуючи, що тільки КЗпП містить більше сотні трудових гарантій та пільг працівникам, і за їх порушення законодавець передбачив немалі штрафи. Отже, щоб роботодавець не відчував себе як на пороховій бочці, прокладемо «дорожню карту» по «мінному полю» трудових гарантій та пільг, дотримання яких законодавець вимагає від роботодавця. Основні види порушень трудового законодавства, за які контролюючі органи можуть накласти санкції на юридичних осіб відповідно до ст. 265 КЗпП та на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності згідно з КУпАП наведемо у таблицях:
Порушення щодо оформлення трудових відносин (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП)
| Вид порушення трудового законодавства | Норма права | Санкція
|
||||||
| 1) фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) | Ч. 3 ст. 24 КЗпП | 96000 грн. (30 МЗП) | ||||||
| 2) неоформлення наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про прийом на роботу | Ч. 3 ст. 24 КЗпП | 96000 грн. (30 МЗП) | ||||||
| Див. лист Держінспекції з праці від 03.08.2015 р. № 1364/2421/01/2298-15 про недопущення працівника до роботи без укладання трудового договору та подання повідомлення ДФС. | ||||||||
| 3) неповідомлення органів Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу | Ч. 3 ст. 24КЗпП | 96000 грн. (30 МЗП) | ||||||
| Повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу є частиною укладання трудового договору, яке складається із виданого наказу та зазначеного повідомлення. | ||||||||
| 4) неоформлення трудового договору у письмовій формі за умови, коли додержання письмової форми договору є обов’язковим | Ч. 1 ст. 24 КЗпП | 96000 грн. (30 МЗП) | ||||||
|
5) оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві |
Ст. 56 КЗпП | 96000 грн.(30 МЗП) | ||||||
| Адміністративні правопорушення щодо оформлення трудових відносин | ||||||||
| Вид порушення трудового законодавства | Норма права | Санкція
|
||||||
| Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства | Ч. 3 ст. 41 КУпАП | Штраф на посадових осіб від 500 до 1000 нмдг* (від 8500 до 17000 грн.) | ||||||
| Повторне протягом року вчинення зазначеного порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню | Ч. 4 ст. 41 КУпАП | Штраф на посадових осіб від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн.) | ||||||
| * Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. XX ПКУ якщо норми інших законів містять посилання на нмдг, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації деяких видів правопорушень, для яких сума нмдг встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. | ||||||||
|
Порушення у сфері оплати праці |
||||||||
| Вид порушення трудового законодавства | Норма права, яка порушується | Санкція | Примітка | |||||
| 1) виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків (виплата зарплати «в конвертах») (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | П. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 | 96000 грн. (30 МЗП) | Штраф застосовується за кожного працівника, щодо якого скоєно правопорушення | |||||
| 2) порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | Ст. 24 Закону № 108, ст. 115, 116 КЗпП | 9600 грн. (3 МЗП) | Не плутати з виплатою ЗП рідше двох разів на місяць, за що передбачено штраф в розмірі 3200 грн. (1 МЗП) відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП | |||||
| 3) недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП):
— виплата ЗП в розмірі меншому, ніж МЗП |
Ст. 95 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Штраф застосовується за кожного працівника, щодо якого скоєно правопорушення | |||||
| — непроведення або проведення індексації ЗП з порушенням встановленого законодавством порядку її проведення | Ст. 95 КЗпП, ст. 33 Закону № 108 | 32000 грн. (10 МЗП) | Див. лист Держпраці від 19.05.2016 р. № 5548/4/4.3-ДП-16 щодо застосування санкцій за непроведення індексації ЗП. Відповідний Порядок затверджено постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 | |||||
| — порушення в організації оплати праці (тарифної системи: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) | Ст. 96 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Законом № 1774 викладено ст. 96 КЗпП в новій редакції, яка визначає новий порядок формування тарифної сітки оплати праці | |||||
| 4) недотримання норм оплати праці:
— за роботу в надурочний час |
Ст. 12 Закону № 108, ст. 106 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час, у святковий і неробочий день оплачується в подвійному розмірі годинної ставки | |||||
| — у святкові, неробочі та вихідні дні | Ст. 107 КзпП | 32000 грн. (10 МЗП) | ||||||
| — у нічний час | Ст. 108 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Оплата праці у підвищеному розмірі | |||||
| — за час простою, який мав місце не з вини працівника, а також при освоєнні нового виробництва (продукції) | Ст. 113 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Час простою — не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) | |||||
| — при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника | Ст. 112 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | ЗП не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) | |||||
| — щодо працівників, молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи | Ст. 194 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | ЗП як і працівникам при повній тривалості щоденної роботи | |||||
| — щодо порядку оплати праці при невиконанні норми виробітку не з вини працівника | Ст. 111 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | ЗП не менше 2/3 тарифної ставки (окладу) | |||||
| — при суміщенні професій (посад) і виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника | Ст. 105 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Провадиться доплата відповідно до колективного договору | |||||
| 5) недотримання гарантій в оплаті праці:
— щодо оплати відпусток |
Ст. 12 Закону № 108, розд. V Закону № 504, ст. 83 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Див. Порядок № 100 | |||||
| — щодо порушення обмежень відрахувань із ЗП, їх розміру та заборона відрахувань з певних видів виплат | Ст. 127, 128, 129 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення. Обмеження розміру відрахувань із ЗП від 20 до 70 відсотків | |||||
| — при звільненні | Ст. 117 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Невиплата з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, — виплата його СЗ за весь час затримки по день фактичного розрахунку | |||||
| — за час виконання державних або громадських обов’язків | Ст. 119 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | За працівником зберігається місце роботи (посада) та СЗ, якщо ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час | |||||
| — для тих, які направляються для підвищення кваліфікації | Ст. 122 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Збереження місця роботи та відповідних виплат | |||||
| — при направленні на обстеження в медичний заклад для проведення обов’язкового медогляду | Ст. 123 КЗпП, ст.169, 191 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Збереження СЗ за місцем роботи за час перебування в мед-закладі на обстеженні | |||||
| — для переведених за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу | Ст. 170 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Збереження поперед-нього СЗ протягом двох тижнів або у певних випадках — за весь час виконання такої роботи | |||||
| — переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю | Ч. 2 ст. 33 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Оплата праці не нижче СЗ за попереднім місцем роботи | |||||
| — для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу | Ст. 178 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Збереження СЗ за попереднім місцем роботи | |||||
| — для працюючих інвалідів (Залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається (ст. 55, 63 КЗпП) | Ст. 172 КЗпП | 32000грн. (10 МЗП) | Обов’язок встановити на прохання інваліда неповний робочий день або неповний робочий тиждень | |||||
| — для донорів | Ст. 124 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Збереження СЗ за дні обстеження і здавання крові, надання дня відпочинку із збереженням СЗ | |||||
| — працівникам у разі переїзду на роботу до іншої місцевості | Ст. 120 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Відшкодування витрат та одержання компенсацій, одноразова грошова допомога, збереження ЗП за час збору і влаштування та за час у дорозі | |||||
| — під час службових відряджень | Ст. 121 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Виплата добових, вартість проїзду, витрати по найму житла, оплата праці не менше СЗ | |||||
| — працівникам, які використовують свої інструменти для цілей підприємства | Ст. 125 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Одержання компенсації за зношування інструментів | |||||
| — працівникам — авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій | Ст. 126 КЗпП | 32000 грн. (10 МЗП) | Збереження СЗ при звільненні від основної роботи для участі у впровадженні винаходу тощо на тому ж підприємстві, в установі, організації | |||||
|
Адміністративні правопорушення* у сфері оплати праці |
||||||||
| Вид правопорушення | Норма права | Санкція | ||||||
| Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі | Ч. 1 ст. 41 КУпАП | Штраф на посадових осіб від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн.) | ||||||
| Повторне протягом року вчинення зазначеного порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда | Ч. 2 ст. 41 КУпАП | Штраф на посадових осіб від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.) | ||||||
| *Адміністративна відповідальність передбачена також і за інші адміністративні правопорушення в галузі праці, зокрема, відповідно до ст. 41-1, 41-2, 41-3 (щодо укладання, зміни, порушення чи невиконання колективного договору, угоди та ненадання відповідної інформації). | ||||||||
| Правопорушення при проведенні перевірок | ||||||||
| Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні (абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | 9600 грн. (3 МЗП) | Стосується усіх видів перевірок, крім перевірок, пов’язаних з виявленням неоформлених працівників та виплат зарплат «у конвертах» | ||||||
| Вчинення дій, передбачених абзацом шостим ч. 2 ст. 265 КЗпП, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому ч. 2 ст. 265 КЗпП (абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | 320000 грн. (100 МЗП) | Стосується перевірок з питань виявлення неоформлених працівників або оформлених з порушенням законодавства та виплати зарплат «у конвертах» | ||||||
Законодавцем встановлено також відповідальність за недотримання мінімальних державних гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами № 2232, № 1975, № 3543.
Юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть зазначену відповідальність відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП у вигляді штрафу — у десятикратному розмірі МЗП (32000 грн.), посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, — у вигляді штрафу від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.) згідно з ч. 7 ст. 41 КУпАП.
Звертаємо увагу, що в ст. 265 КЗпП не визначено строки давності для притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за порушення трудового законодавства. Відповідно до ч. 3 цієї статті штрафи, накладення яких передбачено ч. 2 ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених гл. 27 ГКУ. Таким чином, на ці штрафи не поширюються вимоги щодо їх стягнення, встановлені ст. 270 ГКУ: застосування штрафів протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік з дня порушення. Отже, посадові особи, уповноважені на здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, мають право прийняти рішення про накладення штрафів, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП, незалежно від дати вчинення правопорушення та/або дати його виявлення. Що стосується самого порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, то на сьогодні діє Порядок № 509, який визначає механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів посадовими особами Держпраці. Але, як уже зазначалося, 1 січня 2017 року набув чинності Закон № 1774, яким було делеговано ОМС повноваження у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а також накладання штрафів за його порушення. Згідно з проектом постанови, державний контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення здійснюватимуть інспектори праці шляхом проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань. Інспекторами праці згідно із зазначеними проектами документів є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, посадовими обов’язками яких передбачено повноваження здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Повідомлення про оприлюднення зазначеного проекту постанови КМУ розміщено на сайті Державної служби України з питань праці 13.01.2017 р.: http://dsp.gov.ua. Нагадаємо, що за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці передбачена також кримінальна відповідальність.
Джерело: https://buhgalter.com.uacles/perevirki-ta-vidpovidalnist/novi-vidi-ta-rozmiri-shtrafiv-za-trud/
