Однією з підстав набуття права власності на земельну ділянку є її успадкування. Відповідно до ч.9 ст.79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Кадастровий номер земельної ділянки – індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Наявність у земельної ділянки такого унікального кадастрового номера обов’язкова, оскільки без нього неможливо здійснити будь-яку юридичну операцію з земельною ділянкою. Для того, щоб вступити у право власності на нерухоме майно на законних підставах, спадкоємець має отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса або уповноваженої на це посадової особи у органі місцевого самоврядування. Для цього необхідно подати документи, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Нотаріус здійснює перевірку відсутності заборони або арешту шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом здійснюється також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього. Без кадастрового номера неможливо отримати витяг з ДЗК.
Пунктом 10 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними. Також згідно із пунктом 2 зазначеного розділу розділу земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
Якщо в документі на право власності (державному акті) на ім’я померлого кадастровий номер відсутній, то в межах відкритої спадкової справи потрібно виготовити відповідну технічну документацію на землю. З метою отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє в землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація у строки, встановлені договором, виконує геодезичні роботи і розробляє технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у паперовій формі та у формі електронного документу. Після реєстрації земельної ділянки в ДЗК та отримання витягу із Державного земельного кадастру слід звернутися до нотаріуса для завершення процедури видачі свідоцтва про право на спадщину.
Також зверніть увагу, що якщо житловий будинок, який належав на праві власності померлому громадянину, розташований на неприватизованій земельній ділянці – така ділянка не може бути успадкованою. В такому випадку необхідно звернутися до землевпорядної організації для виготовлення технічної документації, присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці та звернутися до відповідної ради з клопотанням щодо затвердження документації та безоплатної передачі у приватну власність цієї ділянки.
Висновки: Таким чином, для оформлення спадщини на земельну ділянку без кадастрового номера необхідно розробити технічну документацію та зареєструвати землю в ДЗК, де їй буде присвоєний кадастровий номер.