Земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Про це інформує Земельний фонд України
Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Відповідно до законодавства державну реєстрацію земельної ділянки здійснюють державні кадастрові реєстратори територіальних органів земельних ресурсів. Саме вони приймають рішення про державну реєстрацію земельної ділянки або рішення про відмову у такій реєстрації.
Послідовність проведення державної реєстрації земельної ділянки визначається Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Кадастровий номер земельної ділянки – індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Унікальний цифровий код присвоюється земельній ділянці під час реєстрації в Державному земельному кадастрі, який не повторюється на всій території України.
Кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапкою:
перші 10 визначають межі адміністративно-територіального устрою України (населений пункт);
наступні 2 – номер кадастрової зони відносно адміністративної області;
наступні 3 – номер кадастрового кварталу відносно кадастрової зони;
останні 4 – інформують про місцезнаходження земельної ділянки відносно кадастрового кварталу.
Відповідно до законодавства, наявність у земельної ділянки такого унікального кадастрового номера обов’язкова. Статтею 132 Земельного Кодексу України передбачено, що угоди про відчуження земельних ділянок можливі лише за наявності у кожної ділянки унікального кадастрового номера.
Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.
У разі поділу чи об’єднання земельній ділянці/земельним ділянкам присвоюються нові кадастрові номери. При цьому, скасований кадастровий номер отримує статус архівного та більше не використовується.
Майте на увазі, що право власності на земельну ділянку до 2013 року посвідчувалися Державними актами на право власності різних зразків (кольорів). Деякі Державні акти старого зразка не містять кадастрового номеру. Звісно, вони є дійсними і без нього, але відповідно до вимог Земельного кодексу України, неможливо здійснити будь-яку угоду без присвоєного кадастрового номеру.
Кадастровий номер присвоюється при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
Важливо! Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі, якщо відомості про земельні ділянки, право власності на які виникло до 2004 року, не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників.
Для можливості володіти та розпоряджатися своєю земельною ділянкою (здачі в оренду, продажі, даруванні, міні і тд) необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку в Реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Тобто власники земельних ділянок, право власності на які посвідчені державними актами будь -яких зразків та кольорів, вам необхідно:
перевірити наявність кадастрового номера земельної ділянки не тільки у Державному акті на право власності на земельну ділянку, а й наявність його в Державному земельному кадастрі.
У зв’язку з тим, що в період дії воєнного стану не працює Публічна кадастрова карта, це можна виконати кількома способами:
замовити Витяг з Державного земельного кадастру (у разі, якщо кадастровий номер наявний у Державному акті) – послуга платна
звернутися до землевпорядної організації, яка має доступ до Державного земельного кадастру та надасть усну інформацію, або в паперовому вигляді Інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку – послуга за домовленістю.
Відсутність в Державному акті кадастрового номера земельної ділянки говорить про відсутність інформації про вказану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. В такому випадку необхідно звернутися до землевпорядної організації, яка працює в місцевості за місцем розташування земельної ділянки. Відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» присвоєння кадастрового номеру та внесення інформації про земельну ділянку відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Важливо не зволікати з цим питанням, адже відсутність інформації про кадастровий номер земельної ділянки та про її наявність в Державному земельному кадастрі, як правило призводить до подвійної передачі у власність чи користування таких ділянок та судових спорів.
Отримання кадастрового номера земельної ділянки, яка вже належить особі на підставі державного акту про право власності на землю, але в якому відсутній кадастровий номер — є необхідною умовою для реєстрації самого права власності на земельну ділянку.
