Орендар має законодавче переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу, за умови що він сплатить ціну, за якою продається така земельна ділянка. Проте в орендодавців дуже часто виникають питання: як повідомити орендаря про такий продаж? Чи потрібно його повідомляти? Про це інформує Земельний фонд України
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України “Про оренду землі” орендодавець зобов’язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається.
Проте у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення (крім продажу її на земельних торгах) орендар повідомляється у порядку, визначеному статтею 130-1 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.2. ст.130-1 ЗКУ власник земельної ділянки зобов’язаний не пізніше як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Заява про державну реєстрацію такого наміру подається нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу в межах його нотаріального округу за місцезнаходженням земельної ділянки або за зареєстрованим місцем проживання (місцезнаходженням) власника земельної ділянки, або нотаріусу, який його заміщує, разом з проектом такого договору.
Нотаріус зобов’язаний протягом трьох робочих днів повідомити про такий намір Орендаря цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.
Орендар вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання.
Орендар вважається таким, що відмовився від свого переважного права, якщо протягом місяця з дня, коли був належним чином повідомлений нотаріусом:
не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально;
відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки або не з’явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом (за умови отримання повідомлення про вручення суб’єкту переважного права повідомлення про призначення дати та часу укладення договору купівлі-продажу або повідомлення про відмову від отримання такого повідомлення або якщо повідомлення повернуто нотаріусу у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання).
У разі якщо Орендар не скористався своїм переважним правом або надав відмову, договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення на умовах, визначених проектом такого договору, може бути укладений з третьою особою у будь-який час після державної реєстрації наміру щодо продажу такої земельної ділянки.
Таким чином, орендодавець не зобов’язаний додатково повідомляти орендаря про продаж сільськогосподарської землі, а тільки звернутися до нотаріуса та зареєструвати намір про продаж землі. Проте також необхідно передивитися положення договору оренди, оскільки інколи орендарі встановлюють обов’язок для орендодавців додатково повідомляти про продаж землі в письмовому вигляді.
