Трудове право регулює тільки офіційне працевлаштування. Україна не визнає можливості “узаконити” трудові взаємини, раніше сховані від закону. Якщо працівник і роботодавець вирішили перейти в офіційне русло, то трудова історія почнеться саме з того дня. Для того щоб потрапити під дію трудового права, потрібно укласти трудовий договір або підписати контракт. Договір підряду, наприклад, регулюється переважно Цивільним правом, і багато положень трудового на нього не поширюються.
Поняття та зміст трудового договору
Офіційне працевлаштування починається з підписання трудового договору. Цей папір гарантує повний захист прав та інтересів як працівника, так і роботодавця з боку закону. Крім того, робота на офіційному підставі відкриває доступ трудящому до багатьох соціальних благ: лікарняні, оплачувані відпустки, пенсії, стабільні виплати в центрі зайнятості в разі звільнення, вихідна допомога.
Трудовий договір – це письмова угода між працівником та особою, що представляє компанію, фірму або підприємство. Це може бути як людина від юридичної особи, так і приватна особа-підприємець особисто.
У трудовому договорі обов’язково має бути враховано деякі істотні умови:
– сторони, між якими він укладається. Має буде внесено паспортні дані працівника, а також всі дані підприємства або компанії, зокрема реєстраційні номери та паспортні дані уповноважених осіб;
– термін дії. Трудові договори можуть бути строковими (на місяць, два, півроку, декілька років), так і безстроковими (до моменту звільнення, одностороннього або за угодою сторін);
– умови праці або посилання на локальний нормативний акт, в якому їх розписано. Найчастіше для того, щоб не розтягувати текст договору, посилаються на посадову інструкцію і робочий розпорядок;
– оплата. У договорі позначається, чи індексуватимуть її, чи може змінюватися у разі форс-мажорних ситуацій. Також необхідно врахувати спосіб виплати коштів, дату нарахування на карту або видачі готівки;
– посада і номер професії, на яку вибрано працівника. Це необхідно для правильного нарахування стажу і пільг;
– місце роботи. Людину приймають не тільки на роботу в компанію, але й у конкретну її філію чи офіс. Не можна просто так переміщати працівника з відділення до відділення, тому робочу адресу має бути вказано в тексті.
Зміна трудового договору
Неофіційне працевлаштування позбавляє працівника ще однієї важливої соціальної гарантії – незмінності його трудових функцій, прав і пільг. Якщо в договорі всі важливі умови чітко прописано, то якщо їх порушуватимуть, працівник може піти до суду, а при роботі “в чорну” захистити обманутого буде нікому.
Істотні умови трудового договору можуть змінюватися лише за згодою сторін. Якщо роботодавець або працівник порушують або намагаються заявити про односторонню зміну, угоду можна розривати.
Одностороння зміна умов праці можлива тільки в тому випадку, якщо:
– компанія проходить процес поглинання або реорганізації, змінюється напрям і стиль роботи всієї фірми, що впливає на конкретні трудові договори. Працівник має право прийняти нові правила або звільнитися з компенсаційними виплатами;
– скорочення філії, в якому працювала людина, конкретного відділу, офісу або частини фірми. Можливим є звільнення за згодою зі збереженням соціальних виплат;
– переведення на інше місце роботи через кризову ситуацію в компанії. Працівник також залишає за собою право звільнитися, і йому повинні будуть заплатити компенсацію.
Припинення трудового договору, звільнення працівника
Звільнити працівника за трудовим законодавством України не так просто. У більшості випадків розірвати трудовий договір можна тільки тоді, коли працівник серйозно порушив свої посадові обов’язки або правила трудового розпорядку. В усіх інших випадках закон стоятиме на боці працівника.
Є кілька видів звільнень, описаних у Трудовому кодексі.
З ініціативи роботодавця. Можливо тільки в тому випадку, якщо за працівником числиться якесь порушення. У такому випадку у нього не запитують про згоду, а просто ставлять перед фактом, що більше його послуг не потребують. Виплачують всі гроші за відпрацьований період. Двотижневе відпрацювання не потрібно.
З ініціативи працівника. Може бути викликано будь-якими особистими причинами, які необов’язково пояснювати роботодавцю. На прохання керівництва потрібно відпрацювати 2 тижні або менше, для того щоб на звільнену посаду встигли знайти заміну. За цей період, а також відпрацьовані до цього дні зобов’язані виплатити повну зарплату з усіма стимулювальними.
За обопільною згодою. Сторони домовилися разом про дату та час звільнення. Співробітник нічого не відпрацьовує, отримує з боку компанії всі виплати. Вважається найкращим варіантом звільнення як для співробітника, так і для фірми.
Скорочення. Може застосовуватися тільки в тому випадку, якщо в компанії складний період і вона офіційно скорочує штат. Співробітник нічого не відпрацьовує, але йому виплачують щедрі компенсаційні виплати.
Джерело: https://ua.112.ua/
Оригінал на сайті ЮРИСТИ.ua
