Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних подій 1917-1921 років. 29 січня у 1918 році під станцією Крути українські військові та добровольці прийняли бій більшовиків та затримали ворога, який вів наступ на Київ. Подвиг крутянців не був даремним, 22 січня Центральна рада підписала IV універсал, та проголосила незалежність України. Після тяжких боїв українське військо відступило, проте 27 студентів потрапили до полону. Наступного дня більшовики розстріляли їх. Поховали героїв 19 березня 1918 року на Аскольдовій могилі у Києві. На сьогодні вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.
За даними Українського інституту національної пам’яті, в бою під Крутами українське військо втратило близько 100 бійців. Серед них 39 вбитих у бою та розстріляних – студенти та гімназисти. Більшовики втратили лише загиблими 300 вояків.
Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.
Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі. Вшануймо пам’ять Героїв Крут! Вони боролися, щоб ми перемогли…
