Наркоманія! Скільки смертей за цим словом, скільки болі, скільки поламаних життів? Дуже багато! І не відомо, скільки ще життів заберуть із собою в нікуди наркотики!
За оцінками фахівців зараз у світі налічується приблизно 200 млн. наркоманів. Іноді називають цифру в декілька разів більшу. Сьогодні у наших містах 60% хлопчиків і 20% дівчат віком 15-17 років вже залучені до наркотиків. В цьому віці їм треба набиратись знань і життєвого досвіду, щоб завтра стати основою суспільства і взяти відповідальність за долю країни, але де їм… Їхня проблема, – де б дістати грошей на чергову дозу! Хто це зупинить? МИ – всі разом!
Людина завжди шукала засоби, щоб отримати задоволення, полегшити страждання, або іншим засобом сховатися від тяжкої дійсності шляхом застосування різноманітних одурманюючих речовин. Все різноманіття наркотиків існує одвіку, і наш час високих технологій не в ніс нічого принципово нового в явище наркоманії.
Такого роду немедикаментозне споживання наркотичних речовин було обмежене і пояснювалось в основному національними і релігійними традиціями. З часом, тоді цивілізовані громадяни почали розуміти глобальну загрозу людству від наркоманії. На початку минулого століття було прийняте рішення покласти на міжнародну організацію Лігу Націй контроль за міжнародним співробітництвом в області боротьби з поширенням наркотиків, а також було прийнято два міжнародні правові акти:
-
Женевська угода про заборону виробництва, внутрішньої торгівлі і використання очищеного опіуму – від 11.02.1925р.
-
Міжнародна конвенція щодо опіуму, підписана в Женеві 19.02.1925р.
Проте, питання кримінально-правового переслідування осіб, винних у незаконному виробництві і поширенні наркотичних речовин регулювалися національним, внутрішнім правом кожної окремо взятої країни.
В той же час, торговці наркотиками стали об’єднуватися в злочинні міжнародні організації. Щорічні прибутки від незаконного обігу наркотиків перебільшили сотні мільярдів доларів США. В зв’язку з цим виникла необхідність введення міжнародних кримінально-правових заходів відповідальності за злочини, пов’язані з наркотиками. Женевська конвенція про заборону незаконної торгівлі наркотичними засобами від 26.06.1936р. передбачала можливість видачі злочинця-наркодільця іноземній державі для притягнення до відповідальності.
Третій етап міжнародного співробітництва в області боротьби з наркоманією почався з моменту створення ООН.
Наркоманія (від греч. narke – заціпеніння і манія) – хвороба, що характеризується непереборним потягом до наркотиків, що викликає в малих дозах ейфорію, у великих – оглушення, наркотичний сон. Систематичний вжиток наркотику, як правило, викликає потребу у збільшенні доз. При наркоманії вражаються внутрішні органи, виникають неврологічні і психічні розлади, розвивається соціальна деградація.
Іншими словами – це стан періодичної або хронічної інтоксикації натуральною або синтетичною наркотичною речовиною, що характеризується потягом до даної речовини, а також психічною і фізичною залежністю від ефекту дії цієї речовини. Перелік наркотичних речовин, узятих під контроль, приведений у Єдиній Конвенції про наркотичні речовини 1961р.
Юридичне поняття наркоманії істотно відрізняється від медичного: тут суспільну небезпеку складають не саме захворювання, а пов’язані з ним негативні соціальні явища.
Поряд із уже всесвітньо відомими наркотичними препаратами за останні 10 років у багатьох країнах збільшилося число наркоманів, що вживають так звані психотропні наркотики. У цьому відношенні самими небезпечними виявилися амфетаміни і глюциногени, ЛСД і інші похідні лизергінової кислоти, що не є, на відміну від інших психотропних препаратів, медичними і становлять виняткову небезпеку для людини.
Є наркотики, що в обмежених дозах заспокоюють і знеболюють (їх називають депресивними), і є інші, що мають стимулюючий вплив (їх називають збудливими). Дещо окремо можна вирізнити галюциногенні засоби, що викликають екстаз і буйство, кошмари або почуття болісного занепокоєння.
Стан залежності від наркотиків характеризується трьома фактами:
-
непереборним бажанням продовжувати прийом наркотиків;
-
потребою поступово збільшувати дозу;
-
залежністю психічного, а іноді і фізичного характеру від впливу наркотиків.
Так званий синдром наркоманії виникає в результаті прийняття наркотичного засобу, незалежно від того, відбувається це випадково або після систематичного вживання. Етапи цього процесу, що протікає більш повільно або більш швидко, в основному такі:
-
Початкова ейфорія, часто дуже короткочасна. Вона характеризується для визначених наркотичних речовин (особливо морфію й опіуму), а не для всіх засобів. У такому стані підвищеної дратівливості, вигадливих і часто еротичних бачень людина втрачає контроль над собою.
-
Толерантність, яка носить тимчасовий характер. Це явище пояснюється реакцією організму на дію однієї й тієї ж дози речовини, прийнятої неодноразово. Поступово організм реагує слабкіше.
-
Залежність або нездоланна тяга до прийняття чергової дози наркотику. Більшість дослідників приходили до висновку, що залежність – явище як фізичне, так і психічне.
-
Абстиненція (синдром відібрання) відбувається звичайно через 12-48 годин після припинення прийняття наркотику. Наркоман не може переносити цей стан, що викликає в нього нервові розлади, тахікардію, спазми, блювоту, діарею, слинотечу, підвищену секрецію залоз. При цьому з’являється нав’язливе бажання знайти токсичну речовину – наркотик – за будь-яку ціну! Різке “відібрання” призводить наркомана до шалених і вкрай небезпечних проявів, що можуть у деяких випадках викликати дійсні колапси, як це буває з морфіністами. Це різновид страшного delirium tremens – білої гарячки, у якому занурюється невиліковний алкоголік. Приступ сам по собі виражає стан гострої потреби в отруті, що стала необхідним чинником внутрішніх процесів.
Більшість опитаних учнів та студентів, повідомили, що вони легко можуть дістати наркотики на дискотеці, у барі, на вулиці у торговців наркотиками. Таким чином, вживання наркотиків достатньо широко доступне і поширене серед різних верств населення і особливо – молоді.
Негативні явища, що породжуються вживанням наркотиків, несуть у собі велику небезпеку для людства. Вживання наркотиків, насамперед, негативно впливає на здоров’я людей, сприяє розвитку соматичних і психічних захворювань, і це є одна з причин збільшення смертності населення.
Наркоманія супроводжує різні форми злочинності, тому що, по-перше, з метою отримання наркотиків наркомани вчиняють тяжкі й особливо тяжкі корисливі і корисливо-насильницькі злочини. По-друге, наркомани часто чинять злочин під безпосереднім впливом наркотиків на психіку.
Взаємозв’язок наркоманії і злочинності виявляється також у вчиненні протиправних дій, пов’язаних із незаконними операціями з наркотиками (виготовлення, збереження, збут, придбання).
Наркоманія – страшна хвороба сучасного світу. Серед наркоманів висока смертність від вживання наркотиків, крім того, наркоманія важко виліковна.
Про шкідливість наркотиків сказано чимало. Проте занепокоєння вчених і лікарів, викликане поширенням наркоманії, росте, тому, що поки ще значне число людей і насамперед молоді недостатньо усвідомлює згубність наркоманії.
Вживання наркотиків – не безгрішне заняття, що можна кинути без зусиль. Це дійсно чума, і тим більш небезпечна, що багато-хто не приймає її всерйоз.
Якщо пияцтво на початковому етапі – це результат неправильного виховання, слабохарактерності, розбещеності, імітації дурних навичок, то наркоманія з самого початку – серйозна хвороба, що потребує спеціального лікування. Потрібні великі зусилля, щоб вилікувати і перевиховати наркомана. Немає нічого більш жахливого, аніж мати члена сім’ї – наркомана, що по своїй волі змушує страждати не тільки самого себе, а й своїх рідних.
Виходячи з загальнолюдського значення явища наркоманії, в 1987 році Генеральна Асамблея ООН постановила щорічно відмічати 26 червня Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами і їх незаконним розповсюдженням.
Відмічаючи цей день, Всеукраїнська громадська організація “Асоціація захисту суспільства від наркоманії” закликає всіх свідомих громадян, всіх громадських, політичних і державних діячів об’єднати свої зусилля в рамках руху “Україна – проти наркоманії” для захисту національного багатства країни – нашої молоді від впливу наркотиків.
