“Нам невідомі всіх їх імена
Хто їх чекає, хто за ними плаче,
Де їхній дім, як їм болить війна,
Яке в них серце – щире чи терпляче.
Нам невідомі мрії й здобуття,
Всі їхні рани, всі слова прощання,
Вони – солдати, що кладуть життя,
Заради нас і мирного світання…”
Вікторія Невідомська
Минає сім років, як страшна звістка про загибель на сході України у зоні АТО Романа Павловича Крадожона облетіла Велику Северинку. Сім років, як в глибокій скорботі проводжали в останню путь нашого земляка… Роман народився та виріс у Великій Северинці, тут закінчив школу, звідси під часи першої хвилі мобілізації пішов захищати Україну і кожного з нас. Але не судилося йому повернутися на рідну землю живим. 13 серпня 2014 року поблизу селища Озерянівка під час виконання бойового завдання, отримавши смертельні кульові поранення, Роман загинув. Обірвалося життя люблячого сина, брата, батька і чоловіка, надійного друга і товариша. Йому було лише 36…
Указом Президента України № 873 від 14 листопада 2014 року за особисту мужність та вірність військовій присязі Крадожон Роман Павлович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Вшануємо пам’ять героя-земляка, який віддав за Україну, її свободу і незалежність, за нас з вами найцінніше – своє життя. І нехай у наших серцях живе вдячність за подвиг Романа Крадожона, його мужність, незламність та безмежну любов до рідної землі. Вічна йому слава! Пам’ятаємо. Сумуємо…
