Збройна агресія та повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України створили реальну загрозу продовольчій безпеці не тільки нашої держави, але й усього світу, який значною мірою залежить від нашої сільськогосподарської продукції. Така загроза має глобальний характер та сьогодні вирішується на рівні представників міжнародних організацій та провідних країн світу.
У свою чергу, Україна опинилася наодинці зі своїми внутрішніми проблемами, які вимагали якнайшвидшого вирішення: нестачею посівних площ, палива, трудового ресурсу, фінансування, страхування ризиків, відсутністю ринків збуту. Ринок, безумовно, є самостійним організмом, проте згадані проблеми неможливо вирішити без активної участі органів державної влади, у першу чергу, нормотворчих. Оскільки такі непередбачувані зміни в організації суспільних відносин вимагали оперативного реагування.
Земельні відносини
07 квітня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 № 2145-IX, яким зокрема, доповнено Земельний кодекс України пунктами 27 та 28 Перехідних положень, що регулюють земельні відносини під час дії воєнного стану. Із-поміж значної кількості положень, можна виділити ті, що найбільше стосуються інтересів бізнесу:
1) Автоматичне поновлення договорів оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту земельних ділянок сільськогосподарського призначення на один рік. При цьому, договори поновлюються без волевиявлення сторін та без внесення відомостей до Державного реєстру речових прав. Обов’язковою умовою є: строк користування земельною ділянкою має закінчитися після введення воєнного стану.
2) Запроваджено спрощену процедуру оренди земельних ділянок с/г призначення державної та комунальної власності строком до одного року. Передбачено укладання договору в електронній формі, що засвідчується електронними кваліфікованими підписами. Раніше це відбувалося виключно за рішенням відповідного органу або за результатами торгів. Закон встановлює імперативну вимогу щодо припинення дії договору зі спливом строку, на який його укладено. При цьому, закріплено важливу гарантію, яка передбачає можливість орендаря зібрати врожай у разі, якщо строк договору закінчився до збирання врожаю.
3) Забороняється передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, так само розроблення такої документації.
4) Земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться.
5) Можливість передачі права оренди, суборенди земельних ділянок с/г призначення строком до одного року. При цьому, такий правочин укладається без згоди власника земельної ділянки. Проте, особа, яка передала право оренди (суборенди), зобов’язана письмово повідомити орендодавця (орендаря) протягом п’яти днів з дня державної реєстрації договору.
09 червня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» від 12 травня 2022 № 2247-IX, що покликаний додатково спростити та забезпечити оперативне розміщення виробничих потужностей підприємств, які були переміщені з зони ведення бойових дій.
Порядок визначення підприємств, виробничі потужності яких підлягають переміщенню (евакуації) із зони бойових дій, та осіб, яким надається право на одержання в оренду без проведення земельних торгів земельної ділянки державної, комунальної власності для розміщення виробничих потужностей підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій, затверджується Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу перелік таких підприємств, а також осіб, яким надається відповідне право, визначається спільним рішенням двох обласних військових адміністрацій (звідки та куди вони переїжджають).
Правила оподаткування
17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 № 2120-IX.
Податковий кодекс України доповнено положенням, відповідно до якого плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується. Така податкова пільга діятиме з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан.
Варто зазначити, що такі преференції розповсюджуються не на всі земельні ділянки, а лише на ті, що визначені законом. Зокрема, мова йде про земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. Перелік таких територій визначається Кабінетом Міністрів України.
Також земельні ділянки, які звільняються від плати за землю, можуть визначатися обласними військовими адміністраціями, якщо вони засмічені вибухонебезпечними предметами або на них наявні фортифікаційні споруди.
Крім того, за земельні ділянки, зазначені вище, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки.
Підпункт 69.2 пункту 69 передбачає можливість проведення камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків, до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. Таким чином, на період дії воєнного стану, камеральні перевірки щодо відшкодування ПДВ не зупиняються.
Стара редакція закону забороняла починати проведення податкових перевірок та вимагала зупиняти вже розпочаті перевірки в період дії воєнного стану на території України. Отже, отримання бюджетного відшкодування під час воєнного стану можливе.
Варто зазначити, що голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомляв громадськості про те, що система відшкодування була зупинена на чотири місяці, але сьогодні цей процес вже відновлено, тому держава почала повертати борги експортерам.
Державна фінансова підтримка сільськогосподарської діяльності
Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі» від 14 липня 2021 року № 723, що регулює порядок надання державних гарантій суб’єктам підприємницької діяльності, відтепер, у тому числі, сільськогосподарським товаровиробникам, з початку війни зазнавала змін п’ять разів.
Станом на дату написання даної публікації, позичальник повинен відповідати таким критеріям:
1) бути резидентом (ФОП або юридична особа, учасники та бенефіціари якої є фізичними особами-резидентами, сільськогосподарський товаровиробник);
2) бути суб’єктом мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва відповідно до частини третьої статті 55 Господарського кодексу України та зареєстрованим на території України;
3) строк провадження господарської діяльності з моменту реєстрації повинен перевищувати 12 місяців, що підтверджується документально;
4) клас боржників для юридичних осіб – не нижче 8, фізичним особам – не нижче 4;
5) не бути пов’язаною особою з банком-кредитором;
6) не мати інших обмежень, передбачених умовами надання державних гарантій для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб’єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва – резидентам України.
Кредит у рамках портфеля кредитів може бути надано для фінансування, у тому числі, купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення; посівів сільськогосподарських культур, купівлі сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), що підпадає під визначення груп 1-24 УКТЗЕД, а також добрив, засобів захисту рослин, пестицидів та агрохімікатів, пально-мастильних матеріалів, запасних частин, основних засобів та нематеріальних активів, оплати праці, оренди нерухомого та рухомого майна, інших товарів (робіт, послуг), що використовуються суб’єктами господарювання – сільськогосподарськими товаровиробниками під час провадження операційної діяльності.
Основні умови кредиту для сільськогосподарських товаровиробників складають:
1) валюта – гривня;
2) номінальна відсоткова ставка – не перевищує UIRD (три місяці) станом на найближчий робочий день, що передує даті підписання кредитного договору, плюс 7 відсотків річних;
3) розмір комісій – не більше ніж 1 відсоток річних суми кредиту;
4) забезпечення – покриття кредиту основними видами майнового та/або іншого забезпечення;
5) строк кредиту – до одного року;
6) максимальна сукупна заборгованість позичальника – 1 500 млн гривень.
Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький повідомив про те, що Міністерство вже підготувало зміни до цієї Постанови з метою розширення переліку суб’єктів, які можуть отримати державні гарантії, включивши до нього переробні підприємства. Також він повідомив про те, що уряд ухвалив рішення про додаткове виділення портфельних гарантій чотирьом державним банкам на 3,39 млрд грн.
Варто згадати про всім відому Державну програму «доступні кредити 5-7-9%», до якої було внесено також значну кількість змін з метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників, проте ці зміни стосувалися, у першу чергу, забезпечення посівної кампанії, тому урядом була встановлена кінцева дата можливості звернення для участі в програмі – 31 травня 2022 року.
Інші законодавчі зміни
27 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану» від 12.05.2022 № 2246-IX.
Зокрема, Закон України «Про пестициди і агрохімікати» доповнено статтею 25, відповідно до якої, під час воєнного стану та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування:
– не вимагається наявність позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи для державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів (у тому числі, розпочатої до набрання чинності законом);
– державна реєстрація агрохімікатів не вимагається взагалі у випадках, передбачених законом (розширено перелік).
Зазнав змін також Закон України «Про карантин рослин». Зокрема, спрощено фітосанітарні вимоги при переміщенні продукції рослинного походження: дозволено переміщати об’єкти регулювання в межах та за межі України без карантинного сертифікату. Крім того, запроваджено можливість оформлення фітосанітарного сертифіката в електронній формі.
Закон України «Про карантин рослин» було доповнено новими положеннями, які діятимуть під час воєнного стану та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування:
– розширено перелік суб’єктів, які можуть відбирати зразки та проводити фітосанітарну експертизу;
– спрощено процедуру подання документів для державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів.
Крім заходів державної підтримки сільського господарства, можна виділити також міжнародну допомогу. Так, 19 травня Європейський парламент схвалив скасування на рік ввізного мита ЄС на увесь український експорт. Так рішення спрямоване на підтримку економіки України, що полягає у підвищенні конкурентоздатності українських товарів та продукції на європейському рівні. Експерти називають таке рішення історичним шансом для сільськогосподарських товаровиробників, тому слід очікувати зростання експорту національної продукції в ЄС.
Висновки
Отже, правове регулювання будь-якої господарської діяльності є складним за змістом та великим за обсягом, особливо це стосується такої стратегічної галузі як сільське господарство. Виникнення непередбачуваних обставин, які докорінно змінюють існуючі правила гри, зумовлює необхідність оперативного втручання та внесення змін до чинного законодавства.
Проаналізувавши діяльність нормотворчих органів, можна зробити висновок, що держава не покинула представників аграрного бізнесу зі своїми проблемами напризволяще, а вжила ряд необхідних порятункових заходів, спрямованих на забезпечення життєдіяльності та подальшого розвитку сільськогосподарських товаровиробників:
1) врегульовано спрощений порядок земельних відносин на період дії воєнного стану із забезпеченням інтересів орендодавців та орендарів;
2) запроваджено можливість оперативного переміщення виробничих потужностей підприємств із зони бойових дій;
3) встановлено податкові пільги;
4) відновлено відшкодування ПДВ;
5) забезпечено дієвість ефективного механізму кредитування;
6) створено систему державних гарантій для позичальників (сільськогосподарських товаровиробників);
7) спрощено певні регуляторні процедури.
Дієвість та ефективність таких заходів покаже час, але процес нормотворчості не має зупинятися. Крім того, він не має бути закритим від громадськості, представників бізнесу та експертів. Показовим є те, що агробізнес сьогодні отримує підтримку навіть від Європейського Союзу, сподіваємося що такі рішення будуть частиною комплексу заходів з підтримки українського виробника сільськогосподарської продукції.
