Восени мешканці населених пунктів із дбайливою ретельністю прибирають свої присадибні ділянки та спалюють листя, суху траву, дрібне гілля. При цьому переконані, що таким чином попіл від старих рослин удобрює землю для нових, тож так підвищують родючість.
Однак, це думка оманлива, адже насправді спалювання рослинності не тільки завдає шкоди довкіллю та здоров’ю людей, а й може перерости у неконтрольоване горіння, пошкодження нижніх частин дерев, кущів та верхніх частин коріння. При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому, без доступу кисню, листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.
До того ж, зараз як ніколи ми маємо дбати про нашу екологію. Внаслідок військових дій та численних пожеж наша екосистема забруднена величезною кількістю токсичних речовин, які є шкідливими для людей. Тож не варто своїми безвідповідальними діями примножувати шкоду довкіллю. Також наголошуємо на тому, що 3 березня 2022 р. внесено зміни до Кримінального кодексу України, які посилюють відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану.
Так, у статті 113 «Диверсія» до переліку злочинів, вчинених з метою ослаблення держави або інших дій, спрямованих на знищення людей чи завдання шкоди їхньому здоров’ю, відтепер додано і навмисні підпали, зокрема й сухої рослинності.
Відтепер такі дії розцінюються як злочин, за який передбачено покарання у вигляді ув’язнення строком від 10 до 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Ідеальний спосіб позбутися решток трави, листя, бур’янів – не палити, а перетворити на цінне добриво шляхом компостування. Компост із бур’янів, листя, трави – це ідеальне добриво, яке можна робити самостійно, регулярно і без грошових витрат. Його можна використовувати як високоякісне органічне добриво у саду та на городі для підживлення ґрунту і підвищення його родючості.
Прибирати опале листя та іншу рослинність рекомендують в компостну яму або ящик. Метод компостування є безпечним способом переробки листя. Компостну купу можна зробити де-небудь на краю подвір’я, не ближче, ніж за 15 м від джерела питної води, в півтіні, щоб запобігти висиханню суміші, а також добре провітрювати. Вичистіть ділянку від дерну та трави. Поставте невелику огорожу навкруги своєї компостної ділянки. Залиште достатньо місця для того, щоб можна було без перешкод підійти до компостної купи. Розміри ями вибираються з урахуванням кількості рослинного сміття і відходів, які будуть перебувати в цій ямі.
В основу купи вкладають шар землі до 25 см. Далі кладуть шар листя, який не має перебільшувати 30 см. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу.
Якщо закладати компост влітку, то він дозріє за 2-3 місяці, якщо восени – за 6-8 місяців стає темним та пухким матеріалом. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки.
Сухе листя також можна просто розіслати рівним шаром на городі та перекопати землю. Ґрунтові організми самі перероблять листя в родючий гумус.
Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області нагадує, що розведення вогнищ, спалювання листя, рослинності та сміття заборонено законодавством України та передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність з відповідним накладенням штрафів.
Спалювання рослинних залишків є прямим порушенням низки норм чинного законодавства, а саме: статті 50 Конституції України; статей 9 та 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; статті 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»; пунктів 3.6.14., 3.7.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій;пунктів 3.6., 6.4.2. Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України, Закону України «Про благоустрій в населених пунктах».
Крім того, ці дії є порушенням державних стандартів, норм і правил благоустрою населених пунктів та відповідно до ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Бережіть себе та дбайте про довкілля!
Головне управління держпродспоживслужби в Кіровоградській області
