Шановна громадо Великосеверинівської сільської ради!
25 листопада, українці та весь демократичний світ вшанують пам’ять невинних людей, у жалобі схилять голови перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-1933 років. Терор голодом цих років був наймасовішим і найжорстокішим серед інших голодоморів, які прийшлося пережити Україні у минулому столітті. Спланована акція тоталітарного сталінського режиму, яка мала знищити українське прагнення незалежності й самих українців, призвела до загибелі від 7 до 10 мільйонів українців – більшість з яких селяни, зруйнувала родини, стерла з лиця землі цілі села. Голодомор – це не просто трагедія, це фізична і духовна незагойна рана українського народу, яка болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Сьогодні ми, громадяни України, живемо у власній незалежній державі. І наш синівський обов’язок – завжди нести в серцях пам’ять про ті страшні події, про мільйони заморених голодом, невинно убитих та скалічених доль, зробити все можливе, аби наші діти і світове співтовариство ніколи не забули про геноцид українського народу, завжди пам’ятали про ті страшні часи й робили все, щоб подібне ніколи не повторилося на нашій українській землі та в світі.
Дорогі земляки, жителі Великосеверинівської сільської об’єднаної громади! У День пам’яті жертв Голодомору о 16.00 всюди, на Кіровоградщині і по всій Україні, вся велика українська громада у загальнонаціональній хвилині мовчання схилить голови перед світлою пам’яттю тих, чиє життя трагічно обірвалося у ті далекі страшні роки, кого забрала голодна смерть. Впевнений, що в цей скорботний листопадовий день кожен з нас в пам’ять про мільйони жертв Голодомору схилить голову і запалить свічку у вікні своєї оселі. Цей вогник – символ пам’яті про всіх знищених голодом, відомих і невідомих. Тоді нас міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам’ять…
З повагою
сільський голова Сергій Левченко
