Сьогодні рівно два роки, як російська армія вторглася в Україну. За цей час український народ, ймовірно, пережив один із найскладніших періодів в історії. Дізнайтеся, чим запам’яталися ці два роки на фронті та які наслідки має Україна. Про це пише “Візіт Юкрейн”
Рівно два роки тому в ніч на 24 лютого російська армія переступила лінію кордону з Україною і вторглася в суверенну державу, безжально знищуючи все на своєму шляху. Розповідаємо про найпам’ятніші і, навпаки, найстрашніші моменти дворічної боротьби українського народу за свою свободу.
Ці два роки були періодом випробувань, стійкості та героїзму для українського народу, який несе тягар агресії та захищає свою свободу і незалежність. Від самого початку вторгнення, українські військові та цивільні проявили неймовірний героїзм і рішучість у боротьбі проти окупанта. Солдати та добровольці з різних куточків України об’єдналися на захист своєї батьківщини, проявляючи високий професіоналізм, мужність і самовідданість у боротьбі проти переважаючого противника.
Те, що сталося за ці 24 місяці – вже історія, яку сьогодні варто згадати.
Хронологія війни в Україні
Протягом перших місяців українська армія продемонструвала, як здавалося решті, неможливе: захистила столицю – Київ, перейшла в контрнаступ і завдала противнику значної шкоди.
Після того, як окупанти були відкинуті від столиці та інших північних областей, українська армія перейшла до планування свого наступу, що мав на меті звільнити захоплені території та вийти на загальновизнані кордони 1991 року.
Україна вже тоді показала всім свою стійкість і незламність. Але після знищення крейсера “Москва”, який затонув 14 квітня в Чорному морі, світ зрозумів, що український народ здатний не тільки оборонятися, а й відповідати на агресію ворога.
Влітку 2022 року на Україну чекала перша перемога. Військовослужбовці ЗСУ під час операції звільнили острів Зміїний, завдавши росіянам нищівного удару і знищивши всю техніку ворога. У російських солдатів не було іншого вибору, ніж тікати звідти.
Українські сили кілька місяців накопичували ресурси і планували наступний крок, який у майбутньому обов’язково увійде до підручників історії. Мова про геніальну операцію зі звільнення Харківської області. ЗСУ вдалося здійснити класичний бліцкриг, відкинувши ворога на кілька десятків кілометрів за два дні.
Але Харківська операція була не єдиною. Паралельно українські сили методично з усією міццю завдавали окупантам ударів на Херсонському напрямку, які зрештою призвели до повного звільнення міста Херсона. Усі ми пам’ятаємо сльози радості людей, які зустрічали солдатів ЗСУ на центральній площі міста.
Через кілька місяців Україна вперше дізналася, що таке блекаут. Російські окупанти мало не щодня завдавали ударів по українських об’єктах критичної інфраструктури, змушуючи дітей відмовитися від освіти, а лікарів проводити надскладні операції під світлом воскової свічки. Підступні бомбардування і планові вимкнення світла ні на краплю не зломили дух українського народу.
Зима – минула, світло повернулося в домівки українців, але на фронті з приходом тепла ситуація загострювалася. Українські війська вели підготовку до нового наступу, а росіяни всіма силами намагалися захопити Бахмут. Криваві бої тривають біля цього населеного пункту донині.
Літо 2023 року почалося з українського контрнаступу в Запорізькій області. Він тривав аж до листопада того ж року. Необхідно зазначити, що російська армія підготувалася до атаки ЗСУ.
На тлі контрнаступу України глава російської ПВК “Вагнер” Євген Пригожин оголосив про “похід на москву” з метою повалити військове командування росії. Спроба, очікувано, провалилися, а через деякий час російський режим оголосить про загибель Пригожина в авіакатастрофі.
До кінця осені 2023 року ЗСУ перемелювали ворожі сили ворога на Запорізькому напрямку, а потім сталося те, чого ніхто не очікував. Сполучені Штати Америки вичерпали запас коштів на підтримку України, у зв’язку з чим українські війська зіткнулися з дефіцитом боєприпасів і, вкладаючи величезні зусилля, перейшли до оборони. Затримка допомоги від Вашингтона триває донині, а її наслідки призвели до відходу української армії з Авдіївки.
