Нагадаємо, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст.6 Сімейного кодексу України, малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14-ти років, а неповнолітньою вважається дитина у віці від 14-ти до 18-ти років.
Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника – ст. 14 Сімейного кодексу.
Відповідно до п. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України, повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18-ти років (повноліття).
Відповідно до п.99.2 ст.99 ПКУ, грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, але пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей не передбачені.
Підставою для нарахування земельного податку є:
– дані державного земельного кадастру;
– дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
– дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
– дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
– рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
– дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
– дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Отже, за земельні ділянки, які знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, земельний податок нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.
