Вода – основа життєдіяльності будь-якого живого організму. Достатня кількість споживаної води забезпечує нормальне функціонування всіх органів і систем, є основою для природного перебігу обмінних процесів як в організмі в цілому, так і в кожній клітині, що його утворює.
Водночас вода може бути фактором передачі багатьох інфекційних захворювань, а наявність в ній певних хімічних речовин може викликати гострі, хронічні отруєння та спричиняти негативний вплив на здоров’я тих, хто її споживає.
Однією із небезпечних хімічних сполук є нітрати, які мають надзвичайно токсичний вплив на організм людини і особливо є небезпечними для дітей. З ним безпосередньо пов’язане серйозне отруєння – водно-нітратна метгемоглобінемія у дітей раннього віку, внаслідок якої реєструються і летальні випадки. При цьому захворюванні гемоглобін в крові заміщується метгемоглобіном, тобто азот нітратів витісняє кисень. Це призводить до таких серйозних наслідків, як кисневе голодування організму, різко погіршується стан здоров’я. Накопичуючись в організмі, нітрати можуть призвести до розвитку інших серйозних захворювань:
- Онкологічні захворювання (зокрема, шлунково-кишкового тракту);
- Порушення роботи підшлункової та щитовидної залози;
- Серцева недостатність;
- Захворювання нирок;
- Захворювання серцево-судинної системи.
Тому так важливо проводити лабораторний контроль води питної на вміст нітратів з колодязів та каптажів джерел, яка використовується для споживання, особливо дітьми віком до 3-х років.
Кількість нітратів, яка може міститися в воді та не становити небезпеки для здоров’я, регулюється Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10). Згідно з гігієнічними вимогами до якості питної води, вміст в ній нітратів не повинен перевищувати 50 мг/л.
Однією із найбільш вагомих та поширених причин забруднення води у колодязях та каптажах є недотримання їхніми власниками вимог законодавства при облаштуванні та утриманні колодязів, а саме:
– розміщення на відстані менше 20 м від криниці вигребів, дворових вбиралень, купи гною, які можуть сприяти як бактеріологічному забрудненню води, так і її забрудненню нітратами, аміаком та нітритами;
– не забезпечення захисту джерел водопостачання від доступу домашніх тварин та птиці, з фекаліями яких у колодязь можуть потрапляти патогенні мікроорганізми, носіями яких вони є;
– не проведення заходів, які запобігають потраплянню до колодязів поверхневого стоку (дощових і талих вод). З метою захисту від засмічення оголовок криниць повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку;
– неконтрольоване використання на присадибних ділянках біля джерел водопостачання пестицидів, агрохімікатів, засобів захисту рослин тощо.
Власники колодязів чи каптажів джерел зобов’язані щорічно проводити планове обстеження цих споруд, їх поточний ремонт, чищення та дезінфекцію. Після кожного ремонту або чищення слід проводити дезінфекцію споруд та знезараження питної води, а також лабораторні дослідження її безпечності та якості.
Додатково інформуємо, що в територіальних громадах на території області сформовані та діють робочі групи з перевірки правил утримання відповідно до вимог законодавства об’єктів питного водопостачання та водовідведення.
Кропивницьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області
