Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в ЕСОЗ чітко визначений відповідним наказом МОЗ — і саме він є ключовим орієнтиром для лікарів ПМД та СМД у повсякденній роботі. Сьогодні нагадуємо про його ключові положення, які варто памʼятати.
Ви запитуєте:
- Які лікарі можуть формувати МВТН та за якими категоріями?
- На який максимальний термін можна сформувати МВТН самостійно?
- Коли потрібно ставити відмітку про “новий випадок” і як працює автоматичне об’єднання випадків непрацездатності?
Щоб уникнути помилок, розбираємо поширені запитання про повноваження лікарів при формуванні МВТН:
Хто може формувати пацієнту МВТН та за якими категоріями?
Право формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність (МВТН) мають лікуючі лікарі в період його обстеження, лікування та реабілітації.
Відповідно до статті 34 Основ законодавства про охорону здоровʼя: лікуючий лікар – це лікар закладу охорони здоров’я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як ФОП і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування.
Лікуючим лікарем при наданні реабілітаційної допомоги протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів є лікар фізичної та реабілітаційної медицини, який працює у реабілітаційному закладі, відділенні, підрозділі, або лікар фізичної та реабілітаційної медицини, який провадить господарську діяльність з медичної практики як ФОП і надає реабілітаційну допомогу пацієнтові.
Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов’язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.
Тобто це лікарі, які безпосередньо надають медичну допомогу пацієнту під час його обстеження, лікування та реабілітації.
Відповідно, для того, щоб мати право формувати МВТН лікар, згідно з наказом МОЗ від 01.06.2021 № 1066, повинен:
- бути лікуючим лікарем пацієнта;
- визначити наявність тимчасової непрацездатності за результатами експертизи тимчасової втрати працездатності та її тривалість;
- займати визначену лікарську посаду (Додаток 1 Порядку);
- мати відповідну лікарську спеціальність за посадою (Додаток 2 Порядку).
Дозволені категорії МВТН, доступні лікарю для формування МВТН, регламентовані додатком 1 та 2 до Порядку відповідно до його посади та лікарської спеціальності за посадою.
Нагадуємо, що відсутні заборони та додаткові дозвільні документи для формування МВТН в ЕСОЗ для пацієнта. Всі лікарі, передбачені Наказом 1066, можуть формувати МВТН незалежно від наявності договору з НСЗУ чи форми власності установи.
За якими категоріями сімейний лікар має право формувати МВТН?
Лікар загальної практики – сімейний лікар є повноправним суб’єктом формування МВТН в ЕСОЗ на рівні з лікарями інших спеціалізацій, передбаченими додатком 1 Порядку.
Він має право формувати МВТН за всіма категоріями, визначеними Порядком формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність (❗Виняток: категорія «Ортопедичне протезування».).
Чим має керуватися лікар під час проведення експертизи тимчасової втрати працездатності?
Лікар має всебічно оцінити стан пацієнта та за потреби призначити додаткові дослідження чи консультації інших фахівців, сформувавши відповідні е-Направлення в ЕСОЗ.
Для ведення того чи іншого стану пацієнта лікар керується стандартами, протоколами та настановами в сфері охорони здоровʼя. Так, розроблені стандарти можна знайти на сайті Державного експертного центру МОЗ.
Разом з тим, лікарі можуть використовувати міжнародні джерела, передбачені в Переліку джерел клінічних настанов, затверджених МОЗ. Одним із таких джерел є настанови DUODECIM, які доступні українською за посиланням https://guidelines.moz.gov.ua/.
Нагадаємо, що Порядок організації експертизи тимчасової втрати працездатності згідно з п. 1 цього порядку НЕ застосовується у випадках, коли формується МВТН.
На який період лікар може сформувати МВТН?
Медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії «Захворювання або травма загального характеру» формується на період до наступного огляду, але не більше ніж на 30 календарних днів. Подальше продовження здійснюється шляхом формування нового МВТН.
При цьому Порядком формування МВТН НЕ передбачається залучення ЛКК як при формуванні первинного МВТН так і при його продовженні. Лікар є незалежним фахівцем, приймає рішення одноосібно та може нести відповідальність за таке рішення.
Чи може лікар-ФОП або лікар приватного закладу формувати МВТН?
Так, всі лікарі, передбачені Порядком, можуть формувати МВТН незалежно від наявності договору з НСЗУ чи форми власності. Жодних обмежень нормативними актами щодо місця роботи лікаря не встановлено.
Хто може продовжити тимчасову непрацездатність пацієнта?
Тимчасова непрацездатність пацієнта не прив’язана до конкретного лікаря або закладу.
Продовжити тимчасову непрацездатність пацієнта може будь-який лікуючий лікар, передбачений Порядком формування МВТН, – незалежно від того, який лікар або який заклад відкривав попередній МВТН.
При цьому лікар повинен відповідати тим же критеріям, що і під час первинного формування МВТН, тобто: займати визначену лікарську посаду та мати відповідну спеціальність згідно з додатками 1 і 2 до Порядку, а також бути лікуючим лікарем пацієнта на момент формування МВТН.
Тимчасову непрацездатність можуть послідовно продовжувати різні лікуючі лікарі в різних закладах охорони здоров’я за умови, що:
- йдеться про ту саму причину непрацездатності;
- категорія МВТН залишається однаковою;
- новий МВТН не містить відмітки про початок нового випадку.
У момент формування нового МВТН в ЕСОЗ автоматично зазначається посилання на запис у Реєстрі про попередній МВТН (п. 2 розділу 3 Порядку). Відповідно мають бути виконані такі умови:
- у новому МВТН немає відмітки про початок нового випадку;
- записи стосуються одного й того ж пацієнта;
- попередній і новий МВТН мають однакову категорію;
- дата завершення попереднього МВТН збігається з датою початку нового або передує їй на один день;
- попередній запис є останнім у Реєстрі (за датою і часом реєстрації).
Коли необхідно позначати в МВТН відмітку про початок нового випадку?
Лікар несе відповідальність за експертне рішення щодо того, чи є поточний стан продовженням попереднього випадку або новим випадком непрацездатності.
Саме лікар визначає необхідність встановлення або невстановлення ознаки «початок нового випадку».
Щоб зареєструвати початок нового випадку непрацездатності (у разі початку нового, не пов’язаного з попереднім, захворюванням або травми), лікуючому лікарю необхідно встановити в МВТН відповідну відмітку.
Коли НЕ ставити: якщо стан пацієнта є продовженням попереднього випадку захворювання чи травми (навіть якщо попередня ланка була відкрита іншим лікарем або під час госпіталізації), позначку про новий випадок ставити не потрібно.
Коли ставити: позначка ставиться виключно тоді, коли непрацездатність виникла через нове захворювання чи травму, що не пов’язані та не є наслідками попереднього випадку.
Як переглянути попередній МВТН чи медзаписи, на підставі яких він був сформований?
Лікар, який не має доступу до медичної інформації пацієнта, може отримати доступ до неї. Доступ можна отримати як до конкретних медичних записів, так і до всієї медичної картки залежно від потреби.
Для цього можна відправити запит на доступ до даних пацієнта у вашій МІС. Пацієнт підтверджує надання такого доступу одноразовим чотиризначним кодом зі сповіщення від ЕСОЗ.
Звертаємо увагу, що будь-який доступ до даних, автором яких ви не є, – тимчасовий.
Дізнатися більше про те, як ЕСОЗ управляє доступом до даних пацієнта, можна, переглянувши вебінар на Youtube-каналі eHealth Україна.
