У 2026 році спадщина від неблизьких родичів може оподатковуватися за ставкою 10%: “Судово-юридична газета” пояснює, хто сплачує податки, як їх розрахувати та в які строки внести до бюджету.
Отримання квартири, будинку, земельної ділянки чи іншого майна у спадщину від тітки, дядька, двоюрідного брата або сестри може спричинити обов’язок сплатити податки. У 2026 році для спадкоємців — податкових резидентів України, які отримують оподатковувану спадщину від осіб, що не належать до першого або другого ступеня споріднення, загальна ставка становить 10% вартості спадщини: 5% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.
Водночас порядок оподаткування залежить від ступеня споріднення, податкового резидентства спадкоємця і спадкодавця та наявності передбачених законом пільг. Важливо також дотриматися строків сплати податків і подання декларації, якщо вона обов’язкова.
Хто вважається неблизьким родичем для оподаткування спадщини
Податковий кодекс України передбачає особливий порядок оподаткування спадщини залежно від ступеня споріднення між спадкодавцем і спадкоємцем.
За пунктом 174.2 статті 174 Податкового кодексу України спадщина, отримана членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення, за загальним правилом оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
До членів сім’ї першого ступеня споріднення належать:
- батьки;
- чоловік або дружина;
- діти, зокрема усиновлені.
До членів сім’ї другого ступеня споріднення належать:
- рідні брати та сестри;
- бабуся та дідусь;
- онуки.
Якщо спадкоємець не належить до цих категорій, успадковане майно за загальним правилом оподатковується на загальних підставах, якщо немає спеціального законодавчого винятку.
До таких спадкоємців, зокрема, належать племінники, тітки й дядьки, двоюрідні брати та сестри, прадіди й прабабусі. Податкова служба також наводить серед прикладів вітчима та мачуху.
Водночас сам факт відсутності близького споріднення не означає, що пільга неможлива за будь-яких обставин. Податковий кодекс передбачає окремі випадки застосування нульової ставки для певних категорій спадкоємців. Тому перед розрахунком податків слід перевірити, чи поширюється на конкретну ситуацію спеціальний виняток.
Який податок на спадщину потрібно сплатити у 2026 році
Якщо спадкодавець і спадкоємець є податковими резидентами України, а спадщина не підпадає під нульову ставку чи іншу спеціальну норму, застосовуються такі ставки:
- податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 5%;
- військовий збір — 5%.
Отже, загальна сума податків становить 10% оподатковуваної вартості спадщини.
Такі ставки Державна податкова служба України підтвердила в роз’ясненні від 29 квітня 2026 року «Спадщина не від близьких родичів: порядок оподаткування та сплати податків».
Податки розраховують з вартості успадкованого майна, визначеної відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Як розрахувати податок на спадщину: приклади
Припустімо, людина успадкувала квартиру від тітки. Вартість квартири, яка враховується для оподаткування, становить 1 800 000 грн. Якщо спадкоємець і спадкодавець є резидентами України та підстав для застосування пільги немає, розрахунок буде таким:
ПДФО за ставкою 5% становитиме 90 000 грн.
Військовий збір за ставкою 5% — ще 90 000 грн.
Загальна сума податків — 180 000 грн.
Якщо оподатковувана вартість успадкованого майна становить 800 000 грн, ПДФО дорівнюватиме 40 000 грн, а військовий збір — ще 40 000 грн. Загальна сума до сплати становитиме 80 000 грн.
Це приклади розрахунку за умови, що обидві сторони є податковими резидентами України, застосовується ставка 5% ПДФО та немає передбачених законом пільг.
Що змінюється, якщо спадкоємець або спадкодавець є нерезидентом
Для спадщини за участю нерезидента діють інші правила оподаткування.
Якщо спадкоємець є нерезидентом України, а спадкодавець — резидентом України, спадщина оподатковується за ставкою 18% ПДФО та 5% військового збору.
За роз’ясненнями ДПС, ставка 18% ПДФО та 5% військового збору також застосовується, якщо спадкоємець є резидентом України, а спадкодавець — нерезидентом.
Таким чином, загальна ставка податкових платежів у таких випадках становить 23%.
Наприклад, якщо оподатковувана вартість спадщини становить 1 800 000 грн, ПДФО за ставкою 18% дорівнюватиме 324 000 грн, а військовий збір за ставкою 5% — 90 000 грн. Загальна сума становитиме 414 000 грн.
Важливо враховувати, що податкове резидентство визначається за правилами законодавства, а не виключно за фактом наявності іноземного громадянства чи проживання за кордоном.
Хто має сплачувати податки за успадковане майно
Платником податків є спадкоємець, який отримує спадщину. Саме він має виконати податкові зобов’язання, передбачені Податковим кодексом України.
На практиці податки за оподатковувану спадщину найчастіше сплачують до нотаріального оформлення. Після цього нотаріус оформлює спадкові права та передає до податкового органу інформацію про видане свідоцтво про право на спадщину й відповідні відомості про дохід.
Податки не слід плутати з іншими витратами на оформлення спадщини. Нотаріальні послуги, державна реєстрація прав та інші передбачені законодавством платежі можуть оплачуватися окремо.
Коли потрібно сплатити податок на спадщину
Порядок виконання податкового обов’язку залежить, зокрема, від того, чи були податки сплачені до нотаріального оформлення спадщини.
Якщо податки сплачено до нотаріального оформлення
Якщо спадкоємець — резидент України сплатив належні податки до нотаріального оформлення спадщини, окремо подавати річну декларацію про майновий стан і доходи лише через отримання цієї спадщини не потрібно.
У такому випадку нотаріус подає до контролюючого органу інформацію про оформлення спадщини та сплачені податки у встановленому порядку.
Для спадкоємців-нерезидентів діє окреме правило: податки та військовий збір необхідно сплатити до нотаріального оформлення майна. Без підтвердження сплати нотаріус не видає свідоцтво про право на спадщину.
Якщо податки не сплачено під час нотаріального оформлення
Якщо спадкоємець — резидент України не сплатив податки до нотаріального оформлення, він повинен виконати вимоги щодо декларування доходу та сплати податкових зобов’язань.
За загальним правилом необхідно:
- подати річну декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за звітним;
- самостійно визначити суму податкових зобов’язань;
- сплатити задекларовані податкові зобов’язання у встановлений строк — за загальним правилом до 1 серпня року, що настає за звітним.
Якщо оподатковувану спадщину отримано у 2026 році й декларацію потрібно подавати, відповідні строки припадають на 2027 рік.
Декларацію можна подати через Електронний кабінет платника податків або особисто до податкового органу.
Чи потрібно декларувати спадщину, якщо податок уже сплачено
Якщо спадкоємець — резидент України сплатив податки до нотаріального оформлення спадщини, подавати річну декларацію лише через отримання цього доходу не потрібно. Інформацію про оформлення спадщини та сплачені податки податковому органу передає нотаріус.
Якщо ж податкові зобов’язання не були сплачені під час оформлення, спадкоємцю потрібно з’ясувати, чи виникає обов’язок подати декларацію, визначити суму податків та сплатити їх у передбачені законом строки.
Для спадщини, яка оподатковується за нульовою ставкою, діють окремі правила. Тому порядок, передбачений для оподатковуваної спадщини від неблизьких родичів, не можна автоматично застосовувати до всіх випадків спадкування.
Що буде за неподання декларації або несвоєчасну сплату податків
Неподання обов’язкової декларації або порушення строків сплати узгоджених податкових зобов’язань може спричинити фінансову відповідальність.
Залежно від обставин порушення податкове законодавство передбачає штрафні санкції та нарахування пені. Конкретні наслідки залежать від виду порушення, його тривалості та інших обставин, визначених Податковим кодексом України.
Тому спадкоємцю, який не сплатив податки під час нотаріального оформлення, не варто відкладати перевірку своїх податкових зобов’язань.
