Ринок землі повноцінно функціонує як для фізичних так і для юридичних осіб, а це у свою чергу означає, що обіг земельних ділянок (паїв) створив певні правові традиції. Про алгоритм продажу земельної ділянки (паю) повідомляє Земельний фонд України.
З самого початку варто зазначити, що земельна ділянка (пай) – це земельна ділянка приватної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку громадянин (власник) отримав в результаті паюванням земель сільськогосподарського призначення, що належали власникам на праві колективної власності (колишніх колгоспів) як член такого господарства.
До основних етапів продажу земельного паю варто віднести:
1. Аналіз та підготовка документів, що включає в себе перевірку факту реєстрації права на ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Підтвердженням цьому є витяг з зазначеного реєстру, або державний акт з відповідним реєстраційним номером.
Перевірка наявності та актуальності кадастрового номеру – можна перевірити звернувшись до найближчого Центру надання адміністративних послуг. Якщо номера немає, необхідно звернутися до розробника документації із землеустрою для виготовлення технічної документації зі встановлення або відновлення меж ділянки в натурі і зареєструвати ділянку в Державному земельному кадастрі.
2. Звернення до нотаріуса. Підготовка інших супровідних документів, а також перевірка ділянки перед операцією покладаються на нотаріуса. Тому насамперед потрібно вибрати, хто з них супроводжуватиме угоду купівлі-продажу.
3. Пошук покупця. Варто відзначити, що переважне право на придбання ділянки, має надрокористувач, який має дозвіл на видобуток корисних копалин загальнодержавного значення (якщо земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданих йому в користування). У другу чергу – орендар. Це означає, що продавець повинен насамперед запропонувати купити землю їм (при цьому чергу орендаря настає тільки в разі відсутності надрокористувача або його відмови від купівлі ділянки). Зробити це також потрібно буде через нотаріуса.
4. Укладення договору купівлі-продажу. Цей етап у часі буде залежати від наявності або відсутності осіб, що мають першочергове право викупу.
Якщо надрокористувач або орендар захоче купити ділянку, продавець зобов’язаний буде укладати угоду саме з ним, попередньо погодивши умови. Якщо ж вони відмовляться або не дадуть відповідь (що рівнозначно згоді на продаж в «чужі руки»), потрібно буде шукати покупця своїми силами. Якщо власник захоче продати ділянку, яка не передана в оренду і в межах якої не видані спеціальні дозволи на користування надрами, то продати таку ділянку можна буде за звичайною процедурою.
5. Сплата податків і зборів. Оформлятиме договір купівлі-продажу ділянки нотаріус. Але він візьметься за оформлення договору тільки після того, як будуть сплачені всі податки і збори.Основне податкове навантаження при цьому лягає на продавця ділянки.
6. Оформлення договору (реєстрація переходу права). Фінішною частиною процедури продажу землі стане укладення договору купівлі-продажу та реєстрація даних про нового власника в Реєстрі речових прав на нерухомість.
Передача грошей може відбуватися як перед підписанням договору, так і під час оформлення, можлива також оплата частинами. Ці умови повинні бути прописані у самому договорі. Після угоди нотаріус вносить відповідну інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що стає абсолютним завершенням продажу земельної ділянки.
