Чи можливо отримати відпустку без збереження зарплати декілька разів на рік?

09.06.2021

Йдеться про роз’яснення вимог чинного законодавства, а саме статей 25 та 26 Закону «Про відпустки» (далі – Закон), якими законодавчо визначено надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати.

Так, за вимогами статті 25 Закону певній категорії працівників, визначених у цій нормі, за їх бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати на термін, який не перевищуватиме кількість передбачених законодавством календарних днів. Наприклад: пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно (п. 6 ч. 1 ст. 25 Закону). Якщо при написанні заяви на відпустку працівник зазначить термін надання такої відпустки – 15 календарних днів, то у такого працівника в подальшому, до закінчення календарного року, виникає право на отримання в черговий раз такої відпустки строком до 15 календарних днів.

Щодо надання працівникові відпустки без збереження заробітної плати за угодою сторін, визначених ч. 1 ст. 26 Закону, то така відпустка може надаватися працівникові за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Якщо при написанні заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати працівник вказує кількість календарних днів, які менше, ніж максимальна кількість, передбачена ч. 1 ст. 26 Закону, то у працівника виникає право протягом календарного року на отримання при необхідності відпустки без збереження заробітної плати на невикористану ним кількість передбачених законодавством календарних днів. При цьому також необхідно узгодити таке рішення працівника з власником або уповноваженим ним органом.

У разі встановлення Кабінетом Міністрів карантину відповідно до Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається до загального терміну, встановленого частиною першою цієї статті (ч. 2 статті 26 Закону). Тобто він може бути більш ніж 15 календарних днів на рік.

Джерело:https://jurliga.ligazakon.net/