Дозвільні документи при реконструкції садибного (індивідуального) житлового будинку
Що таке реконструкція?
Згідно з ДБН А.2.2-3:2014, реконструкція — це перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об’єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Реконструкція житлового будинку – це комплекс будівельних робіт, який передбачає демонтаж або монтаж конструкцій з метою розширення площі або перепланування житла з урахуванням індивідуальних потреб власників.
Садибний (індивідуальний) будинок – житловий будинок з присадибною ділянкою та господарськими спорудами, призначеними для одного домогосподарства.
Реконструкція індивідуального житлового будинку може відбуватися шляхом надбудови чи прибудови до нього певного приміщення, що тягне за собою збільшення загальної, житлової чи допоміжної площі.
З чого розпочати реконструкцію?
Процедура набуття права на реконструкцію не відрізняється від процедури набуття права на нове будівництво та врегульована постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011.
Так, будівельні роботи можуть виконуватися замовником:
– після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію;
– подання до органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
В більшості випадків забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок здійснюється на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Тобто, до подачі повідомлення про початок виконання робіт з реконструкції, замовнику необхідно отримати в органах містобудування та архітектури будівельний паспорт.
Якщо індивідуальний житловий будинок матиме більше двох поверхів та площу більше 500 квадратних метрів, є необхідним отримання в органах містобудування та архітектури містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та виготовлення проєктної документації.
Реконструкція без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані (наприклад шляхом надбудови) може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Що робити після завершення робіт?
Після закінчення будівельних робіт, необхідно провести технічну інвентаризацію, яка проводиться інженером з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна з метою визначення складу, фактичної площі, об’єму, технічного стану та/або змін зазначених характеристик нерухомості за певний період часу із виготовленням відповідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) з використанням Реєстру будівельної діяльності.
По завершенню реконструкції індивідуального житлового будинку є обов’язковим прийняття його в експлуатацію шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011.
Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій.