Гепатит В залишається небезпечним вірусним захворюванням, яке уражає печінку та здатний призвести до тяжких наслідків, таких як цироз або рак печінки. Лікування цієї хвороби є можливим, проте існує надійний спосіб профілактики — своєчасна вакцинація.
Вакцина проти гепатиту В демонструє високу ефективність, запобігаючи інфікуванню та розвитку хронічних форм захворювання у понад 90% випадків. Імунітет, сформований після щеплення, зберігається щонайменше протягом 30 років, ймовірно — і впродовж усього життя.
Для дітей без факторів ризику за оновленим Календарем передбачена зміна схеми вакцинації проти вірусного гепатиту В: щеплення проводитимуть у 2–4–6–18 місяців. Така схема дозволить використовувати комбіновані вакцини проти кількох інфекційних захворювань одночасно (АКДП+Hib+ВГВ), що в результаті зменшить кількість ін’єкцій для дитини під час візитів до медзакладу. Вакцинація за Календарем є безоплатною.
Діти віком до одного року належать до групи найвищого ризику розвитку хронічної інфекції. У разі інфікування в цьому віці ймовірність переходу хвороби у хронічну форму сягає 90%. Для порівняння: за даними ВООЗ, у дітей віком від 1 до 6 років ризик розвитку хронічного гепатиту В знижується до 30–50%.
Вакцинація змалечку — єдиний гарантований спосіб захистити дитину від цих ризиків. Одним із найпоширеніших шляхів передачі вірусу дітям є інфікування від матері під час пологів.
Також вірус передається через кров: при переливанні інфікованої крові, використанні нестерильних медичних інструментів або шприців, а в дорослому віці — статевим шляхом або через нестерильне обладнання для татуювань, пірсингу чи манікюру.
Підступність гепатиту В полягає у складності діагностики на ранніх етапах інфекції. У дітей перших років життя симптоми, що притаманні гепатиту В у підлітків чи дорослих, часто відсутні. З зростанням віку перші симптоми хвороби можуть нагадувати звичайну вірусну інфекцію або отруєння. До таких симптомів належать:
- загальна слабкість та швидка втомлюваність,
- втрата апетиту та нудота,
- незначне підвищення температури,
- біль у суглобах.
З прогресуванням хвороби та ураженням печінки з’являються специфічні ознаки: відчуття тяжкості або тупий біль у правому підребер’ї, потемніння сечі, знебарвлення калу, пожовтіння шкіри та білків очей.
Відсутність симптомів не означає безпеку. Інфікована дитина має високу концентрацію вірусу в крові та слині, тому може мимоволі заразити інших.
Не варто нехтувати плановою вакцинацією. Перевірте вакцинальний статус своєї дитини та зверніться до сімейного лікаря, щоб отримати щеплення.
