Головні новації трудового законодавства для вагітних та осіб з дітьми в умовах воєнного часу

07.11.2023

З початком війни час не зупинився. Поки чоловіки боронять країну від загарбників та відстоюють державні кордони, жінки продовжують працювати, народжувати та виховувати дітей. Люди змушені пристосовуватись до праці в умовах війни, адже життя триває.

Ще з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.  Після чого поспіхом було прийнято низку змін до національного законодавства, адже того вимагали обставини, у яких водночас опинилась вся країна. Не оминули новації і трудове законодавство.

Вже 15 березня 2022 року було прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до ст. ст. 43, 44 Конституції України.

Тож стисло про головні новації трудового законодавства та питання, які найчастіше ставлять правникам. На які умови праці можуть розраховувати працюючі жінки та особи, що виховують дітей під час війни, та які соціальні гарантії передбачив для них законодавець?

У період дії воєнного стану:

Відповідно до ст.ст. 8 і 9 вищевказаного Закону:

  • не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

  • норми ч. 1,2 ст. 54 Кодексу законів про працю України не застосовуються.

  • дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці.

За яких підстав не можна відмовити у працевлаштуванні вагітній жінці або особі із дітьми?

Відповідно до чинного законодавства не можна відмовляти у працевлаштуванні вагітним жінкам, одиноким матерям з дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю, особам, які виховують дитину до 14 років без матері, матерям дітей до 3 років без об’єктивних на те причин.

Цій категорії працівників забороняється знижувати заробітну плату.

До яких робіт жінок не має право допускати роботодавець?

Жінки не можуть працювати на підземних роботах. Але жінкам дозволяється доручати роботу не пов’язану з фізичною працею під землею, наприклад, санітарне та побутове обслуговування.

Забороняється залучати жінок до підіймання й переміщення вантажів, вага яких перевищує встановлені граничні норми (більше 7 кг, якщо така робота здійснюється постійно протягом зміни).

Вагітній або жінці, що має дітей до 3 років, роботодавець має запропонувати легшу й безпечнішу роботу, знизити норму виробітку зі збереженням середньої заробітної плати, у разі, якщо працівниці фізично важко виконувати роботу.

Заборонено вимагати працювати вночі (з 22:00 до 06:00), у понаднормові години та вихідні або їздити у відрядження. Якщо жінка має дітей віком від 3 до 14 років, або ж доглядає дитину з інвалідністю, вона може працювати понаднормово чи їздити у відрядження, лише за власним бажанням. Ці самі вимоги поширюються на працівників, які виховують малолітніх дітей без матері.

Додаткові гарантії, які мають працівники з дітьми?

На прохання вагітної жінки, працівниці, яка має дитину до 14 років, дитину з інвалідністю чи доглядає за хворим членом сім’ї, або особи, яка виховує малолітніх дітей без матері, роботодавець зобов’язаний перевести працівника на неповний робочий день/тиждень.

Працівник сам має право прийняти рішення про дострокового припинення відпустки для догляду за дитиною. У цьому разі, слід письмово повідомити роботодавця про таке рішення не пізніш як за 10 календарних днів до дня виходу на роботу. Згода роботодавця для дострокового припинення відпустки для догляду за дитиною не потрібна.

Матерям дітей до півтора року, окрім загальної перерви для відпочинку й харчування, мають надаватись додаткові перерви для годування дитини – по 30 хвилин (60 хвилин, якщо дітей двоє й більше) кожні три години.

Також у разі необхідності роботодавець має надати вагітним жінкам і жінкам із дітьми до 14 років або дітьми з інвалідністю путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безоплатно або на пільгових умовах, а також надати їм матеріальну допомогу.

У яких випадках заборонено звільняти вагітних жінок і працівників із дітьми?

Роботодавець не може з власної ініціативи звільнити вагітних жінок і матерів із дітьми віком до 3-х років (до 6-ти років — якщо жінка подовжила відпустку для догляду за дитиною), одиноких матерів із дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю.

Державна служба України з питань праці, зазначає , що навіть за повної ліквідації підприємства або закінчення строкового трудового договору роботодавець має працевлаштувати таких працівниць.

Ця вимога також поширюється на осіб, які виховують малолітніх дітей без матері.

Як переселенцям, за відсутності трудової книжки, отримати допомогу по безробіттю та стати на облік до центру зайнятості населення?

Для початку необхідно отримати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Слід звернутись із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п. 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509).

Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури.

До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю цим особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством України на випадок безробіття.

Які відпустки передбачені вагітним жінкам та працівникам, що мають дітей?

Кодексом законів про працю України кожному офіційно оформленому працівникові передбачаються гарантії.

Особливості відпусток для вагітних жінок і працівників із дітьми

  • Оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.

Надається жінкам на 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів (70 днів у разі народження двох і більше дітей чи ускладнення під час пологів).

На прохання жінки роботодавець зобов’язаний додати до цієї відпустки щорічні основну й додаткову відпустки незалежно від тривалості роботи жінки в цьому році.

  • Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини.

Одразу після пологів одна близька особа породіллі може взяти відпустку до 14 календарних днів. Зокрема, це стосується:

  1. чоловіка, дружина якого народила дитину;

  2. батька дитини, який не одружений із матір’ю дитини, але проживає з нею разом;

  3. бабусі, дідуся або іншого повнолітнього родича дитини, який фактично доглядає за дитиною, мати чи батько якої є одинокими.

  • Відпустка для догляду за дитиною.

За бажанням мати або батько можуть оформити відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Якщо за медичними показаннями дитина потребуватиме тривалішого домашнього догляду, один із батьків може подовжити відпустку — максимум до шести років.

Такі самі відпустки — повністю або частково — можуть оформити бабуся, дідусь чи інші родичі дитини, які фактично доглядають за дитиною; особа, яка всиновила чи взяла під опіку дитину; один із прийомних батьків чи батьків-вихователів; особа, що виховує малолітню дитину без матері.

Під час відпустки мати, батько або інші особи можуть працювати неповний робочий час або вдома. Вони також можуть у будь-який момент перервати відпустку і вийти на робоче місце.

  • Відпустка працівникам, які всиновили дитину (дітей).

Одна особа з подружжя, яке всиновило дитину, або особа, яка виховує малолітніх дітей без матері, може взяти відпустку 56 календарних днів (70 днів, якщо дітей двоє або більше).

  • Щорічні додаткові відпустки.

Роботодавець має надати щорічну додаткову відпустку тривалістю 10 календарних днів таким працівникам:

  • одному з батьків двох або більше дітей до 15 років;

  • одному з батьків дитини з інвалідністю;

  • одному з батьків, які всиновили дитину;

  • одному з батьків особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

  • одинокій матері;

  • батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує її без матері (зокрема в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);

  • особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

  • особі, яка виховує малолітніх дітей без матері.

Якщо наявні одразу кілька підстав, загальна тривалість такої відпустки збільшується до 17 календарних днів.

У разі порушення трудового законодавства зі сторони роботодавця, працівнику необхідно обґрунтувати своє звернення в письмовій формі та зареєструвати за місцем роботи , й пам’ятати, що у випадку письмової відмови роботодавця, з підстав що суперечать чинному законодавству або ігнорування звернення, неправомірні дії можуть бути оскаржені в суді.

“Юридична Газета”