Хімічна небезпека

Аварії на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР), таких як хлор, аміак хлористий водень та інші. Це являє серйозну небезпеку для населення, заражене повітря уражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.

Фактори небезпеки викиду (розливу) НХР:

забруднення навколишнього середовища,
небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.),
внаслідок можливого хімічного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.

Дії у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки:

Сирени і переривчасті гудки підприємств – це сигнал “УВАГА ВСІМ”. Негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі або телевізор. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій.
При оголошенні небезпечного стану уникайте паніки.
Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
Виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин у квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.
Підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).
Дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.
Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки:

Уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або інших засобах оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу НХР та про небезпеку хімічного зараження, виконайте рекомендовані заходи.
Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри.
По можливості негайно покиньте зону хімічного забруднення.
Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо – залишайтесь у приміщенні і негайно загерметизуйте його! Зменшіть можливість проникнення НХР (парів, аерозолів) у приміщення: щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, заклейте щілини в рамах вікон і дверей, вимкніть джерела газо- і електропостачання та загасіть вогонь у печах. Чекайте повідомлень органів влади з питань надзвичайних ситуацій по засобах зв’язку.
Знайте, що уражаюча дія конкретної НХР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості дії. Тому, якщо немає можливості покинути небезпечну зону, не панікуйте і продовжуйте виконувати заходи безпеки.
Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтесь до евакуації.
Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
Залишаючи квартиру, (будинок) вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.
Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини – в низинах може бути висока концентрація НХР.
При підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень. Необхідно пити велику кількість рідини (вода, чай, молоко, сік) та звернутись до медичного закладу.
Покинувши зону зараження, зніміть верхній одяг, ретельно промийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ.
З прибуттям на нове місця перебування, дізнайтесь у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Запам’ятайте! Перша медична допомога ураженим НХР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких НХР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

Обережно: небезпечні хімічні речовини

Х Л О Р – зеленувато-жовтий газ з характерним запахом. Слаборозчинний у воді. Сильний окислювач. Не горить. Зберігається у зрідженому виді під тиском. При виливі переходить в газоподібний стан. У 2,5 рази важчий за повітря, тому скупчується на низинних ділянках поверхні, у підвалах, тунелях. Гранично допустима концентрація – 1мг/м³. Дія протягом 30-60 хв. у межах 100-200 мг/м³ небезпечна для життя, а вища концентрація викликає миттєву смерть.

Небезпека для людини. При вдиханні можливий смертельний наслідок. Пари сильно подразнюють слизові оболонки та шкіру, викликають їх опіки. При виливі забруднює водойми.

Перші ознаки отруєння: різкий біль за грудиною, сухий кашель, блювання, задуха, порушення координації рухів, різь в очах, сльозотеча.

Засоби індивідуального захисту: Ізолюючий протигаз. Ізолюючий костюм, гумові чоботи і рукавиці. Промислові протигази марки А, В, БКФ, Г, цивільні та військові протигази. Ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або 2% розчином питної соди.

Долікарська допомога: Винести потерпілого на свіже повітря. Дати подихати зволоженим киснем. При відсутності дихання зробити штучне дихання методом «рот в рот». Слизові та шкіру промити 2% розчином питної соди не менше 15 хвилин.

Памятайте! Постраждалим від отруєння небезпечними хімічними речовинами допомогу надають на чистому повітрі поза межами зони хімічного зараження.

А М І А К – безколірний газ з різким запахом нашатирю. Легший за повітря, добре розчиняється в воді. Зберігається у зрідженому стані під тиском. При виливі переходить в газоподібний стан. Горючий. Горить при наявності постійного джерела вогню. Пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші. Ємності можуть вибухати при нагріванні. В порожніх ємностях виникають вибухонебезпечні суміші. Гранично допустима концентрація – 20 мг/м³. Смертельна концентрація – 7 мг/л при вдиханні протягом 30 хв.

Небезпека для людини: Небезпечний при вдиханні. При високих концентраціях можливий смертельний наслідок. Пари сильно подразнюють слизові оболонки та шкіру, викликають сльозотечу. При попаданні на шкіру та слизові оболонки викликає їх опіки.

Перші ознаки отруєння: Сильний кашель, задуха, підвищене серцебиття, порушення частоти серцевих скорочень, нежить, почервоніння і свербіння шкіри, різь в очах. При високих концентраціях можливе настання смерті.

Засоби індивідуального захисту. Ізолюючий протигаз. Ізолюючий костюм, гумові чоботи і рукавиці. Промисловий протигаз марки КД. Цивільні протигази з додатковими патронами ДПГ-1, ДПГ-3. Ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або 3-5% розчином борної, лимонної або оцтової кислоти.

Долікарська допомога: Винести потерпілого на свіже повітря. Забезпечити теплом та спокоєм. Дати подихати зволоженим киснем. Шкіру, слизові та очі промити водою або 2% розчином борної кислоти не менше 15 хвилин. Очі закапати 30% розчином альбуциду: 2-3 краплі. Ніс закапати теплою оливковою або персиковою олією.

Р Т У Т Ь – метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разів важча за воду. Температура плавлення -38,87°C. З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні. З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя. Гранично допустима концентрація парів ртуті: для житлових, дошкільних, навчальних і робочих приміщень – 0,0003 мг/м³; для виробничих приміщень – 0,0017 мг/м³. Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м³ викликає гостре отруєння організму людини. Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головний біль та підвищується температура; згодом – болі в животі, розлад шлунку, хворіють ясна. Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу.

Ознаки отруєння: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам’яті і головний біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з’являються головний біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у важких випадках – ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а тривалий вплив її викликає навіть божевілля.

Якщо у приміщенні розбито ртутний термометр:

виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;
відчиніть широко усі вікна у приміщенні;
максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть усі двері;
захистіть органи дихання вологою марлевою пов’язкою;
негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 грами перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососа для збирання ртуті забороняється!
вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);
зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб;
утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-20⁰С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;
вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

Якщо ртуті розлито більше, ніж у термометрі:

зберігайте спокій, уникайте паніки;
виведіть з приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам, людям похилого віку-вони підлягають евакуації в першу чергу;
захистіть органи дихання вологою марлевою пов’язкою;
відчиніть настіж усі вікна ;
максимально ізолюйте забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;
швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;
перед виходом з будинку вимкніть електроенергію та газ, загасіть вогонь у грубах;
негайно викликайте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. У крайньому випадку – зателефонуйте в міліцію.

Боротьба з великою кількістю ртуті та її випарів дуже складна. Її називають демеркуризацією. Демеркуризація проводиться двома способами:

хіміко-механічним – механічний збір кульок металевої ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімреагентами (після такого способу обробки приміщення потребує посиленого провітрювання);
механічним – механічний збір кульок металевої ртуті з поверхні з наступною заміною підлоги, штукатурки або капітальним ремонтом будівлі (цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко-механічним).

Запамятайте! Якщо ви виявили або побачили кульки ртуті в будь-якому місці – негайно сповістіть про це місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або міліцію.

ПОБУТОВА ХІМІЯ

Засоби побутової хімії за своїм призна-ченням поділяю-ться на кілька груп: косметичні засоби, миючі засоби, плямовивідники, лакофарбові препарати, інсектициди. Крім того у кожної господині на кухні є оцет або оцтова есенція, лимонна кислота – речовини, які в малих кількостях використовуються для приготування їжі. Ще на кожній кухні можна знайти засіб для миття посуду, порошок або гель для чищення раковини і плити. Можливо, десь там же знаходиться рідина для миття скла. Усі ці засоби допомагають підтримувати чистоту в домі, але потребують обережного поводження з ними.

Запам’ятайте:

– користуватися препаратами побутової хімії потрібно тільки за призначенням;

– обов’язково дотримуватися інструкції на етикетці. І якщо там написано «уникати контакту зі шкірою» — значить, цим засобом можна користуватися тільки в гумових рукавичках. Хімічний опік — це дуже боляче!

– не пийте і навіть не куштуйте нічого із пляшок і банок, у вмісті яких ви не впевнені.

Тепер перейдемо до ванної кімнати, оскільки порошки і інші засоби для прання — відбілювачі, кондиціонери для білизни, звичайно, зберігаються там, а також засоби для чищення сантехніки, дуже їдкі і шкідливі для шкіри. Ще у ванні є різні шампуні, лаки для волосся, дезодоранти, одеколони, засоби для гоління.

Дорослим необхідно обмежити доступ дітям до цих гарних баночок, пляшечок, тюбиків. Діти взагалі не повинні їх торкатись. І не тому, що батьки будуть сварити — просто усі ці засоби призначені для дорослих, розраховані на шкіру дорослої людини.

У кожному будинку можна знайти банки і пляшки з фарбами і розчинниками, клей та інші незамінні при ремонті, але токсичні речовини. Грецькою toxikоn — отрута. Токсичні речовини небезпечно навіть нюхати – можна отруїтися! Нарешті, потрібно пам’ятати, що багато з цих речовин і навіть їхніх парів легко загоряються, тому всі ємності необхідно тримати щільно закупореними і в жодному разі не користуватися поруч із ними сірниками або запальничкою.

Щоб уникнути небажаних наслідків у поводженні з хімічними препаратами необхідно дотримуватися наступних правил:

усі препарати слід застосовувати тільки за прямим призначенням, суворо дотримуватися інструкцій та рекомендацій;
усі засоби побутової хімії, якщо це навіть звичайний пральний порошок, слід зберігати у недоступних для дітей місцях;
хімічні речовини не можна розпилювати на відкритому полум’ї;
при займанні речовини слід накрити цупкою тканиною;
після завершення робіт обов’язково провітрити приміщення;
під час роботи з агресивними хімічними речовинами – кислотами, лугами – треба надягати гумові рукавиці та окуляри;
не можна нюхати, низько нахилятися над посудом з хімічною речовиною;
перед роботою з отруйними речовинами обов’язково винести з приміщення харчові продукти, а після роботи ретельно вимити руки.

Запам’ятайте: препарати побутової хімії при необережному поводженні вони можуть завдати значної шкоди вашому здоров’ю і навіть скласти загрозу вашому життю.