Відсутність у заповіті серед переліку спадкоємців близької людини – не така й дивна справа. Заповідач у силу різних життєвих обставин та на власний розсуд збільшує або зменшує коло осіб, які можуть на щось розраховувати. Проте завдяки цивільному законодавству деякі члени родини все ж таки можуть розраховувати на обов’язкову частку у спадщині, навіть якщо до останньої волі спадкодавця їх не було включено.
Так, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Варто звернути увагу, що до обов’язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов’язкову частку. Разом з тим, будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов’язкову частку.
