Припинення шлюбу є юридичним фактом, який тягне за собою важливі правові наслідки. Законодавство передбачає чіткий перелік підстав, за наявності яких шлюб припиняється, а також визначає порядок реалізації цього процесу.
Підстави припинення шлюбу
Шлюб припиняється внаслідок:
– його розірвання;
– смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.
Якщо один із подружжя помер до набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті.
У випадку, якщо у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання (стаття 104 Сімейного кодексу України (далі – СК)).
Припинення шлюбу внаслідок його розірвання
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання:
– за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 СК або одного з них відповідно до статті 107 СК;
– за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 СК;
– за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК (стаття 105 СК).
Розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей
Подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі – орган ДРАЦС) заяву про розірвання шлюбу.
Під час дії воєнного стану можна звернутися до будь-якого органу ДРАЦС.
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.
Орган ДРАЦС складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана (частини перша, друга статті 106 СК).
Якщо подружжя через поважну причину не може з’явитися до органу ДРАЦС для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви.
У випадку, коли один із подружжя через поважну причину не може з’явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган ДРАЦС про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу ДРАЦС, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з’явитися, повинен бути нотаріально засвідчений (частина четверта статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі – Закон)).
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору (частина третя статті 106 СК).
Розірвання шлюбу органом ДРАЦС за заявою одного з подружжя
Шлюб розривається органом ДРАЦС за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя:
– визнаний безвісно відсутнім (фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування (стаття 43 Цивільного кодексу України (далі – ЦК));
– визнаний недієздатним (фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (стаття 39 ЦК)).
Рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про визнання особи недієздатною є підставою для державної реєстрації розірвання шлюбу та видачі органом державної реєстрації актів цивільного стану відповідного свідоцтва.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору (стаття 107 СК).
Розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей
Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Постановляє суд рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До завершення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу (стаття 109 СК).
Пред’явлення позову про розірвання шлюбу
Позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений:
– одним із подружжя;
– опікуном, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним (стаття 110 СК).
Момент припинення шлюбу у разі його розірвання
У разі розірвання шлюбу органом ДРАЦС шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу.
У випадку розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (стаття 114 СК).
Державна реєстрація розірвання шлюбу
Відповідно до пункту 2 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону розірвання шлюбу, здійснене судом до набрання чинності Законом (27.07.2010), підлягає державній реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Розірвання шлюбу, здійснене в порядку, передбаченому статтями 106 і 107 СК, повинно бути зареєстроване в органі ДРАЦС.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу ДРАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Розірвання шлюбу, здійснене органами ДРАЦС, засвідчується свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (стаття 115 СК).
З урахуванням положень, наведених в Правилах державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (далі – Правила), державна реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду, постановленого до набрання чинності Законом проводиться за письмовою заявою про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду, яка подається подружжям або одним з них, а також паспорта або паспортного документа, квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита.
Якщо один із подружжя, що розриває шлюб, звільнений від сплати державного мита, то державна реєстрація розірвання шлюбу і видача йому свідоцтва проводиться незалежно від сплати державного мита другим з подружжя.
Якщо відділу державної реєстрації актів цивільного стану відомо про наявність актового запису про розірвання шлюбу подружжя, то заява, що надійшла, і квитанція про сплату державного мита не пізніше наступного робочого дня надсилаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцезнаходженням актового запису.
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який одержав документи про розірвання шлюбу, зобов’язаний в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацом п’ятим пункту 3 глави 1 розділу II Правил, доповнити актовий запис про розірвання шлюбу і надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника для вручення.
Державна реєстрація розірвання шлюбу може бути проведена відділом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, або прирівняною до нотаріально засвідченої, якщо актовий запис про розірвання шлюбу вже складено за заявою другого з подружжя на підставі рішення суду про розірвання шлюбу, у разі якщо така особа не може з поважної причини особисто з’явитися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Припинення шлюбу внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим
Відповідно до статті 46 ЦК фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо:
– у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;
– пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців;
– є можливість вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Людина оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу ДРАЦС для реєстрації смерті фізичної особи, що передбачено частиною другою статті 308 Цивільного процесуального кодексу України.
Документом, що підтверджує факт припинення шлюбу внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим, є свідоцтво про смерть, видане органом ДРАЦС.
За інформацією Міністерства юстиції України
