Сьогодні із збільшенням пацієнтів, які хворі на COVID19 і інші інфекційні захворювання, гостро постає питання утилізації медичних відходів із лікувальних закладів. Та й громадяни продукують щодня безліч потенційно інфікованих медичних відходів (маски, рукавички, тощо), які законодавство відносить до небезпечних медичних відходів.
Джерело забруднення
Очевидно, що такі відходи можуть бути джерелом зараження вірусними хворобами для оточуючих, і потребують особливого поводження! На жаль, до пандемії, яка оголошена сьогодні, медичні відходи, що утворювалися в нас дома, потрапляли в звичайний смітник, а в подальшому – на сміттєзвалище. Нічого не змінилося в Україні і сьогодні. У більшості населених пунктів держави не налагоджена система збору та утилізації небезпечних відходів в складі твердих побутових відходів. Повільно налагоджується інфраструктура збору батарейок та ртуть-вмісних ламп. А от медичні відходи, що утворюються в побуті, ігноруються, тож населення їх мовчки викидає до загального смітника. А таких відходів утворюється чимало (до прикладу, використані шприци, ліки, що непотрібні чи термін придатності яких закінчено), і вони забруднюють водні ресурси та ґрунти при попаданні в довкілля, а також можуть бути джерелом інфікування.
Отож постає питання щодо збору таких відходів від населення та забезпечення їхньої безпечної утилізації спеціалізованими підприємствами.
Система поводження із медичними відходами в лікувальних закладах базується на відповідальності керівників таких закладів. А відповідальність за неналежне поводження із такими відходами, на жаль, сьогодні, в грошовому еквіваленті, мізерна. Водночас і про ефективність перевірок контролюючих органів та частоту планових перевірок краще не згадувати. Тому, достатні стимули для належного поводження із медичними відходами в закладах охорони здоров’я ще не створені.
Чинне законодавство врегульовує питання поводження із медичними відходами, в тому числі відходами з інфекційних лікувальних закладів, оскільки вони потенційно більш небезпечні.
Особливі процедури дезінфекції
Які відходи інфекційних лікарень мають піддаватися особливим процедурам?
– використаний медичний інструмент (гострі предмети: голки, шприці, скальпелі та їх леза, предметні скельця, ампули, порожні пробірки, битий скляний посуд, вазофікси, пір’я, піпетки, ланцети тощо);
– предмети, забруднені кров’ю або іншими біологічними рідинами;
– харчові відходи з інфекційних відділень;
– відходи, що утворилися в результаті діяльності медичних лабораторій;
– рідкі відходи (блювотні маси, сеча, фекалії).
Спершу такі відходи повинні піддаватися обов’язковому знезараженню (дезінфекції) фізичними методами (термічними, мікрохвильовими,радіаційними тощо). Для цього інфекційні лікарні повинні бути обладнані такими установками.
Більшість медичних відходів в кращому випадку знезаражуються хімічними методами. Проте застосування хімічних методів дезінфекції допускається тільки для знезараження харчових відходів з відділень інфекційних хворих, а також при організації первинних протиепідемічних заходів в осередках інфекції.
Рідкі відходи (блювотні маси, сеча, фекалії), зливаються в систему централізованої каналізації тільки після попереднього знезараження хімічним або фізичним методами.
Вивезення таких відходів, що не пройшли знезараження в місцях утворення чи у приміщеннях для поводження з відходами, за межі території закладів не допускається.
Такі відходи після знезараження передаються на підприємства, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та мають відповідне сертифіковане обладнання. Тут також в більшості випадків є чимало проблем із вибором тієї ліцензованої організації, оскільки велика кількість ліцензованих організацій не мають технологій та потужностей для якісного та безпечного спалювання медичних відходів, а наявність ліценції на поводження із небезпечними відходами надає їм право брати участь в тендерах та безперешкодно укладати договори із лікарнями. Чимала кількість недобросовісних ліцензіатів, які не мають або технологій та обладнання для спалювання медичних відходів, або не мають ліцензії на утилізацію медичних відходів (а ліцензію на збір та перевезення, до прикладу), успішно освоює бюджети лікарень та згодом викидає медичні відходи на сміттєзвалища. Такі «оборудки» ставали темою низки журналістських розслідувань в різних регіонах України (сюжети Громадське Запоріжжя, Факти на ICTV)
Вогонь після знезараження
Медичні відходи, в тому числі від пацієнтів, заражених вірусом COVID19, треба спалювати (після попереднього знезараження в лікарні). До речі, медичні відходи після лікування пацієнтів, хворих на COVID19у м. Ухань, спалили у печі за високої температури.
Отже екологічно свідомі громадяни в умовах пандемії можуть:
– перед викиданням своїх використаних масок, рукавичок, продезинфікувати їх дезрозчином чи замочити в мильному розчині, запакувати в герметичну упаковку.
– вимагати від своїх органів місцевого самоврядування організувати системи збору небезпечних відходів в складі ТПВ;
– працівники інфекційних лікарень повинні ретельно збирати та дезінфікувати відходи від пацієнтів, які мають вірусні захворювання, та запаковувати їх в герметичну тару для перевезення до місця їх спалювання.
– збирати та дезінфікувати харчові відходи в інфекційній лікарні;
– дезінфікувати рідкі відходи пацієнтів, хворих на COVID19 вірус чи інші інфекційні захворювання, перед скиданням їх в каналізацію.
Будьте здорові та піклуйтеся про себе і довкілля!
