Фізичні особи-підприємці (далі — ФОП), які існують як такі не тільки на папері, а і займаються реальною підприємницькою діяльністю, як правило не обходяться без найманих працівників. Найманий працівник, в свою чергу, не лише допомога в здійснені підприємницької діяльності, а і відповідальність для ФОПа. Про це йдеться на сайті https://buh.ligazakon.net/
Трудові відносини в Україні регулюються Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП).
Оформлення трудових відносин
У випадку залучення найманих працівників, ФОП має виконати наступні кроки:
Оформити трудовий договір з працівником відповідно до ст. ст. 21, 24 КЗпП.
Видати наказ чи розпорядження про прийняття працівника на роботу відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП.
Повідомити Державну податкову інспекцію за місцем реєстрації про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідальність за КЗпП
Нагадаємо, що 02.02.2020 р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України” № 378-ІХ від 12.12.2019 р. Цим Законом внесені зміни до ст. 265 КЗпП, відповідно до якої, фізособи-підприємці несуть відповідальність в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків.
За перше порушення — штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізосіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження.
За повторне порушення — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Відповідно до цих змін, передбачено новий порядок сплати штрафів. Відтепер ФОП має можливість отримання 50% знижки від розміру штрафу, у випадку якщо постанова про накладення штрафу буде сплачена протягом 10 днів з дня вручення. У такому разі постанова буде вважатися виконаною в повному обсязі, що дасть змогу ФОПу заощадити 50% від розміру штрафу.
Відповідальність за КУпАП
Кодекс України про адміністративні правопорушення так само передбачає відповідальність за порушення вимог законодавства про працю. Так, ч. 3 ст. 41 КУпАП визначає, що в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) накладається штраф.
За перше порушення — накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізосіб – підприємців, які використовують найману працю, від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне порушення — накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізосіб – підприємців, які використовують найману працю, від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Можливість отримання знижки за штраф, передбачений КУпАП, не передбачена і стосується лише фінансових санкцій за ст. 265 КЗпП.
Позиція Державної служби України з питань праці
На офіційному веб-сайті Державної служби України з питань праці міститься офіційна позиція щодо підходу до процедури накладення штрафів за порушення вимог законодавства про працю.
Так, в Держпраці вважають, що: “Штраф за частиною другою статті 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за статтею 41 КУпАП є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення”.
Цікавим є те, що і протокол про адміністративне правопорушення складають ті ж представники Держпраці.
“Таким чином, до затвердження в установленому порядку форми попередження фінансові санкції, передбачені абзацами другим та шостим частини другої статті 265 КЗпП України, не застосовуються, що не виключає обов’язку інспектора праці направляти протокол про адміністративне правопорушення на розгляд до суду.”
Отже, за логікою Державної служби України з питань праці, відповідальність фізособи-підприємця за порушення вимог законодавства про працю щодо неоформлення трудових відносин з найманим працівником буде наставати за КЗпП та КУпАП.
Позиція Верховного Суду
У постанові Верховного Суду від 21.12.2018 р. у справі № 814/2156/16, який розглянуто можливість одночасного притягнення підприємця до відповідальності за ч. 2 ст. 265 КЗпП та ч. 3 ст. 41 КУпАП за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Верховний суд дійшов висновку, що у разі притягнення до відповідальності фізособи-підприємця на підставі ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 3 ст. 41 КУпАП, повністю збігаються суб’єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).
Більше того, правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП так само, як і правопорушення, передбачене у ч. 3 ст. 41 КУпАП, належить до адміністративної відповідальності. Таким чином, фізособа-підприємець не може відповідати за одне і те саме правопорушення одночасно за КЗпП та КУпАП.
Не дивлячись на рішення Верховного Суду, позиція Держпраці не змінилася, вона як і раніше наполягає, що за порушення трудового законодавства ФОПи повинні притягуватися як до фінансової, так і до адміністративної відповідальності.
Отже, перед тим як допускати до роботи працівника без оформлення трудового договору, радимо фізособам-підприємцям двічі подумати, адже і відповідальність може чекати подвійна.
