Про безоплатну передачу земельних ділянок з комунальної власності у приватну громадянам в межах норм безоплатної приватизації роз’яснення від Земельного фонду України.
Особливо, такі запитання стосуються земельних ділянок на яких розташовані індивідуальні житлові будинки, адже на цей різновид приватизації земель не розповсюджується тимчасова заборона встановлена Перехідними положеннями Земельного кодексу України (на період дії воєнного стану). Спочатку варто нагадати за ділянками з яким цільовим призначенням найчастіше звертались громадяни до сільських, селищних або міських рад аби отримати бажані наділи у приватну власність.
Відповідно до ст.121 Земельного кодексу України, яка визначає норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, найбільшезвернень стосувались:
• для ведення особистого селянського господарства – до 2,0 га (35%);
• для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га (30%);
• для ведення садівництва – не більше 0,12 га (15%);
• для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га (8%);
• для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га (12%).
При цьому, передача земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) провадиться безоплатно один раз.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам визначений статтею 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Якщо на неприватизованій земельній ділянці стоїть житловий будинок, на який зареєстровано право власності, можна пройти «спрощену» процедуру приватизації земельної ділянки.
Для цього необхідно звернутися до розробника документації із землеустрою та укласти з ним договір про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Після розробки документації із землеустрою її необхідно погодити у встановленому законодавством порядку, завантажити для державної реєстрації у Державному земельному кадастрі та присвоєння кадастрового номеру(виконується розробником).
За результатами державної реєстрації земельної ділянки громадянину буде надано витяг з Державного земельного кадастру із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки.
Після реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та присвоєння їх кадастрового номеру, потрібно звернутися до органу місцевого самоврядування з клопотанням про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність. А завершальним етапом приватизації земельної ділянки є реєстрація права власності на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюють державні реєстратори прав на нерухоме майно.
За результатами державної реєстрації права власності на земельну ділянку громадянин отримує Витяг з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності.
Пройшовши всі зазначені кроки, громадянин матиме у власності земельну ділянку, право на яку гарантується та охороняється чинним законодавством.
