У Кіровоградській області державну зрошувальну систему вперше безплатно передали організації водокористувачів (ОВК), створеній чотирма фермерськими господарствами з Кропивницького району. Про це пише “Суспільне Кропивницький”.
Система, яку отримали у власність, може зрошувати до 1300 гектарів землі.
Про це Суспільному розповів директор регіональної філії держустанови “Українські гідромеліоративні системи” Олександр Федоренко.
З його слів, йдеться про приміську зрошувальну систему, яка за 57 років була у державній власності на балансі різних установ, а останній рік – у регіональної філії “Українські гідромеліоративні системи”. Безплатно передати її у власність організації водокористувачів, сказав, дозволяє закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем”. Його Верховна рада ухвалила в лютому, а чинності він набув у червні. “Передача проходить у рамках реформи меліоративної галузі, яка надала аграріям реальні інструменти для впливу на розвиток меліоративної інфраструктури”.
Керівник організації водокористувачів з кропивницького району Євгеній Кім підписує акт приймання-передачі меліоративної мережі. Зліва — Олександр Федоренко. Кіровоградська область, липень 2026 року. Суспільне Кропивницький
Усього на Кіровоградщині на балансі установи залишаються 17 зрошувальних систем, додав керівник регіональної філії “Українських гідромеліоративних систем”. Три з них використовують агровиробники в Олександрійському районі.
“14 потребують певних вкладень на реконструкцію й капітальний ремонт. На цих меліоративних системах можливо продовжити створення ОВК, щоб отримати ці системи у власність організації водокористувачів і мати всі інструменти для відновлення, зрошення на цих меліоративних системах”.
Безплатно отримати зрошувальну систему у власність не можуть окремі підприємці чи господарства, пояснив він. Для цього потрібно створити та зареєструвати організацію водокористувачів. Також потрібно, щоб земельні ділянки організації входили до території обслуговування цієї мережі.
Передану зрошувальну систему потрібно модернізувати
Керівник організації водокористувачів з Кропивницького району, якій передали зрошувальну систему, фермер Євгеній Кім сказав, що після передачі у власність насосної станції й трубопроводів мають можливість вкласти у модернізацію власні гроші.
“Чи у своє вкладати, чи в чуже. Звісно, що в своє вкладати, якось спокійніше”.
За його підрахунками, на насосну станцію потрібно витратити до 150 тисяч доларів
“Зробити якийсь мінімальний ремонт, замінити агрегати, замінити частину труб, які вже з 1969 року там лежать, ніхто їх не міняв”.
Євгеній Кім розповів, що організацію водокористувачів створили два роки тому. Це й дозволило брати на баланс зрошувальні системи, для їх відновлення вкладати власні гроші та користуватися державною програмою – організації водокористувачів можуть отримати до 50% компенсації за відновлення насосних станцій.
“Площа обслуговування нашої ОВК – 1300 гектарів. Таким був потенціал цієї насосної станції в радянські часи. Щоб все модернізувати, відновивши зрошення на 1300 гектарах, потрібні десятки мільйонів. Це важко, складно. Інші господарства ще думають, чи вкладатися в це, чи ні”.
Цього року фермер встановив на полі автоматизовану дощувальну систему протяжністю 770 метрів, яку купив за 180 тисяч доларів США. Поки вона працює в тестовому режимі, зрошуючи 300 гектарів, сказав він.
“Для машини потрібно десь 530-560 кубометрів води на годину. І тиску треба на вході в машину десь 5-6 атмосфер. Їх немає, ми поки що тиску добилися тільки у три атмосфери. Це вдвічі менше, ніж нам потрібно. Зараз потрібно модернізувати насосну станцію, щоб вона повноцінно працювала”.
Зі слів керівника організації водокористувачів, якщо рослини під час спеки не отримують достатньо вологи, гарного врожаю не буде. Поля потрібно зрошувати, і саме приміську зрошувальну систему він використовує для вирощування соняшника й овочів. 57-річна насосна станція, яка подає воду на поля, розташована на березі річки Грузька.
“У нас трохи більше 500 гектарів. Вирощуємо зернові, технічні, овочі. Є і баштан – кавуни, дині, баклажани, перець, цибуля, капуста, всього потрошку”.
Зрошувальна система в полі соняшника. Кропивницький район Кіровоградської області, липень 2026 року. Суспільне Кропивницький
Через зміну клімату, щоб підтримати сільське господарство, зрошення слід розвивати, вважає Євгеній Кім.
Про те, як на Кіровоградщині створили дві організації водокористувачів читайте за посиланням
