За дослідженнями вчених, тютюновий дим – дуже отруйна речовина, яка містить у собі крім нікотину, близько 1000 особливо отруйних твердих і газоподібних речовин. Окрім негативного впливу на нервову систему і мозок, серцево-судинну і дихальну системи, тютюнопаління збільшує ризик захворювання злоякісними новоутвореннями. Особливо небезпечним є так зване «пасивне куріння».
Так, в газовій фракції диму міститься бензпірен (сильний канцероген, що спричиняє рак), азот та його окисли, оксиди вуглецю, ціаністий водень, акролеїн, гліцерин, спирти, альдегіди і кетони, вуглеводні, феноли, та інші. В склад диму тютюну входять синильна кислота, радіоактивний полоній, миш’як та інші солі важких металів, особливо це пов’язано з теперішнім техногенним забрудненням довкілля. Нікотин є одним із найсильніших з відомих рослинних отрут, які впливають на нервову систему. Вміст нікотину у диму сигарети – від 0,4 до 3мг, при цьому його смертельна доза для людини становить 70 мг, тобто одна пачка випалених сигарет. Ніхто не може випалити першої сигарети до кінця, при цьому виникають запаморочення й нудота, іноді слиновиділення, шум у голові, головний біль, серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання. Поступово організм пристосовується до нікотину і паління не викликає неприємних відчуттів, хоча отруєння організму триває. Варто пам’ятати, що фізична та психологічна залежність до нікотину розвивається набагато швидше, ніж до алкоголю.
Нікотин та інші складові тютюнового диму завдають великої шкоди нервовій системі й мозку, погіршуючи пам’ять, точність виконання математичних дій та орієнтації у просторі, здатність до навчання, негативно впливають на серцево-судинну і дихальну системи, спричиняють ряд захворювань.
Першою від тютюнового диму потерпає зубна емаль. На ній з’являються мікроскопічні тріщинки, поверхня зубів покривається тютюновим дьогтем, внаслідок чого зуби стають жовтуватого кольору, а з ротової порожнини під час розмови відчувається специфічний запах.
Разом з тютюновим димом утворені сполуки осідають на верхніх дихальних шляхах, легенях, надходять у кров. Постійне подразнення голосових зв’язок змінює тембр голосу, що помітно у людей, які зловживають палінням. Потрапивши до легень, значна частина диму осідає та поглинається альвеолами. Через це з’являється кашель, мокрота, ядуха, бронхіт та інші захворювання дихальної системи. Внаслідок подразнення слизової оболонки бронхів і трахеї, легень тютюновим димом, розвивається їх хронічне запалення. Тому палії частіше хворіють на запалення легень, туберкульоз, бронхіт, трахеїт, захворювання у них мають тяжкий перебіг.
У курців на відміну від людей, що не палять, в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші, при цьому смертність від цих хвороб у курців значно вища.
Понад 80% хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунка та дванадцятипалої кишки, є курцями, особливо часто ці захворювання зустрічаються у запеклих курців. Доведено, що паління негативно впливає і на лікування виразки шлунка.
Смертність від раку легень серед курців у 20 разів вища, ніж серед тих, що не палять. Паління збільшує ризик захворіти на злоякісні новоутворення і інших органів: язика, гортані, стравоходу, шлунка, сечового міхура. Курці в 13 разів частіше хворіють на стенокардію (захворювання серця) і в 10 разів частіше – на виразкову хворобу шлунка. Паління також ускладнює перебіг інших хвороб людини, особливо хронічних. Життя курців до 10 роки коротше, ніж у тих, що не палять, при чому скорочення тривалості життя прямо залежить від того, з якого віку та як довго людина палить.
Проблемою є також те, що приблизно кожна п’ята жінка віку 20-60 років, є активним курцем, у першу чергу в містах. Жінки, які палять, крім вказаних вище захворювань, страждають непліддям, ризик кровотечі і спонтанного аборту під час вагітності вищий, ніж у жінок, які не палять. Менопауза наступає швидше, відповідно, такі жінки і старіють швидше. Існує багато доказів того, що паління до настання і під час вагітності шкідливе для дитини, оскільки погіршується транспортування кисню і поживних речовин, що призводить до ненормального розвитку дитини, появи аномалій, зокрема генетичних, передчасного переривання вагітності, тощо. Причому, немає прямої залежності між кількістю випалених цигарок і їх шкідливістю.
Що стосується паління серед підлітків, то тут спочатку привабливим чинником є бажання виглядати дорослим, не бути «білою вороною» серед друзів, що палять, потім звичка укорінюється.
Особливо шкідливим паління є для молоді, і може негативно вплинути на їх потомство та швидко призвести до проблем із здоров’ям.
Значної шкоди завдає також «пасивне паління», коли людина, що не палить, вдихає повітря, отруєне тютюновим димом. При цьому, небажані наслідки для стану їх здоров’я можуть бути ще гірші, ніж для курців, тому що організм не адаптований до тютюнового диму.
Практично до 30% людства мають згубну звичку тютюнопаління. Але необхідно зрозуміти – паління є не тільки особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє людства. Паління та його вплив на організм людини стали сьогодні і медичною проблемою, тому варто замислитись: запалювати цигарку, чи зберегти своє і довколишніх здоров’я.
Джерело: https://city-adm.lviv.ua
