У народі кажуть: вчепився, як кліщ. І це дійсно так. Кожен знає, як важко звільнитися від кліща. До речі це маленьке створіння не таке безпечне, як здається на перший погляд. Причепившись до тіла людини чи тварини, кліщ висмоктує таку кількість крові, яка в декілька разів перевищує його власні розміри.
Кліщі – це групова назва членистоногих класу павукоподібних. У природі їх налічується понад 10 тисяч видів. Серед них багато шкідників зерна і зернопродуктів, які щороку знищують до 10% світових запасів продовольства. Уражені ними борошно і крупи не тільки набувають неприємного запаху і смаку, а й можуть викликати гострі харчові отруєння. Потрапивши до житла такі кліщі спричиняють алергічні захворювання, катари верхніх дихальних шляхів та розлад шлунково-кишкового тракту. Специфічних методів профілактики на сьогоднішній день не існує. Тому при відвідуванні лісу рекомендується триматися середини стежок, одягати довгі штани, сорочку з довгими рукавами і щільно прилягаючим коміром, головний убір.
Повернувшись додому, необхідно перевірити себе і друзів, чи не причепився кліщ. Особливо ретельно обстежувати частини тіла з волосяним покривом. Виявленого кліща необхідно якомога скоріше видалити. Для цього: захопити його вигнутим пінцетом або хірургічним затискачем якомога ближче до хоботка, акуратно підтягувати, обертаючи навколо вісі в зручну сторону (за чи проти годинникової стрілки). Через 1-3 оберти кліщ виймається повністю разом з хоботком.
Якщо ж кліща намагатися висмикнути, то тільце відірветься, а голова кліща залишиться у шкірі. Якщо таке сталося, необхідно звернутися до хірурга. Пам’ятайте, що чим раніше ви звернетеся до медичних працівників та своєчасно розпочнете лікування, тим більша надія на повне одужання. При відсутності інструментів кліща можна видалити за допомогою петлі з грубої нитки: захопити його петлею якомога ближче до шкіри та акуратно, похитуючи з боку в бік, витягти.
Увага! Обробка кліща олією не змусить його вийняти хоботок. Олія тільки вб’є кліща, закривши йому дихальний отвір, та змусить його відригнути вміст шлунка у ранку, що збільшить ризик зараження.
КРОВОСОСНІ КОМАХИ
Комарі – одні з найнастирливіших комах. Кров смокчуть тільки самиці, самці ж харчуються квітковим нектаром та соком рослин. Їх налічується близько 300 видів, найнебезпечніший із них – малярійний комар. Після кривавої вечері самиця поспішає відкласти яйця в стоячу воду (від 30 до 150 яєць кожні три-чотири дні).
Тривалість життя комара 2-3 тижні, але може бути і довше. З настанням холодів комарі зникають, але якщо в підвалах будинків постійно є вода, то комарі там знаходяться навіть взимку. Комарі починають активне полювання з настанням сутінків та активізуються до півночі. В густих вологих лісах комарі «атакують» навіть протягом дня. Своїм довгим хоботком комар легко протикає будь-який одяг, окрім дуже щільного.
Комарі можуть кусати навіть трупи тварин та людей і в результаті переносити дуже небезпечні хвороби: малярію, жовту лихоманку, туляремію та інші. Відрізнити малярійного комара від звичайного можна по посадці: звичайний сидить, тримаючи черевце паралельно поверхні, а малярійні підводять черевце вгору. В місці укусу комара утворюється невелике почервоніння, виникає свербіння, відчуття жару. Свербіння можна усунути, змочивши шкіру нашатирним спиртом або розчином питної соди:1/2 чайної ложки на склянку води. Для запобігання укусам комарів застосовують репеленти, фумігатори та протимоскітні сітки.
Ґедзі – великі двокрилі комахи, з великими очима. Найбільше водяться поблизу водоймищ, бо споживають багато води. Смокчуть кров тільки самиці. Найбільш активні біля полудня. Їх привертає квітчастий, кольоровий одяг, тому бажано одягатися у світлий одяг для запобігання укусів ґедзів. Рухомі об’єкти вони розпізнають краще, ніж нерухомі. Жертву бачать за кілометр і кидаються на неї з швидкістю 60 км/год.
Гедзі бувають двох видів: бичачі (літають при яскравому сонці) і ґедзі-дощівки (люблять похмурі, вологі дні). Бичачі роблять кілька кругів над жертвою, перш ніж укусити, дощівка ж кусає відразу. Для повного насичення ґедзь може перелітати з однієї тварини на іншу або на людину, не гребуючи навіть трупами, тому може переносити інфекційні хвороби, навіть сибірську виразку. Укус ґедзя досить болючий.
Хоботком комаха проколює шкіру і вводить слину, яка перешкоджає згортанню крові. У місці укусу відчувається жар, значний набряк з білим пухирцем посередині, почервоніння шкіри та збільшення лімфатичних вузлів. Ранка може загноїтися та боліти до двох тижнів, тому її треба негайно промити з милом, прикласти компрес з горілкою і розчином питної соди, міняючи його кожних 15 хвилин. З настанням сутінків ґедзі буквально сліпнуть і не орієнтуються у просторі, тому їх ще називають сліпнями.
