Земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок.
Поділ земельної ділянки може здійснюватися для різних цілей:
необхідно продати, подарувати, обміняти не всю земельну ділянку, а лише її частину;
потрібно провести поділ земельної ділянки між співвласниками будинку;
коли людина хоче залишити її у спадок декільком спадкоємцям.
Поділ може проводитись для земельних ділянок приватної, комунальної та державної власності.
При поділі земельної ділянки необхідно встановити нові межові знаки по межі поділу. Проведення розподілу земельної ділянки чи об’єднання декількох земельних ділянок можливо тільки після розробки технічної документації щодо встановлення меж ділянок, а також після формування створених в результаті поділу ділянок у Державному земельному кадастрі, для присвоєння кадастрового номеру кожній новоствореній ділянці та окремо провести державну реєстрацію права власності на кожну з них.
Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжністьпідпису на такій згоді засвідчується нотаріально.
Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок затверджується власником (розпорядником) земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності – органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу
Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.
Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок включає:
пояснювальну записку;
технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;
кадастрові плани земельних ділянок, які об’єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;
матеріали польових геодезичних робіт;
відомості про встановлені межові знаки на межі поділу;
перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути.
Під час проведення поділу земельної ділянки не можна змінити її цільове призначення.
Процедуру зміни цільового призначення частини земельної ділянки можна розпочинати лише тоді, коли частка буде виділена у окрему земельну ділянку, яка буде зареєстрована у Державному земельному кадастрі, а право власності на неї – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Поділ чи об’єднання земельної ділянки не припиняє дію обмежень у її використанні. Усі встановлені обмеження будуть поширюватись на новоутворені земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
Поділ земельної ділянки, яка знаходиться в оренді, на правах емфітевзису, суперфіцію, передана у іпотеку буде можливим лише після отримання нотаріально засвідченої письмової згоди на це цих осіб, після поділу земельної ділянки, усі договори користування або застави мають бути переукладені.
Розмір і конфігурація земельної ділянки не повинні створювати перешкод для її використанням за цільовим призначенням.
Об’єднати земельні ділянки можна, якщо дотриматися таких умов:
усі ділянки, які планується об’єднувати, знаходяться в межах одного населеного пункту;
усі ділянки, які планується об’єднувати перебувають в одного власника чи землекористувача;
у земельних ділянок спільна межа;
всі об’єднувані землі мають однакове цільове призначення.
якщо на земельну ділянку не накладено арешту.
Документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах.
Розробниками документації із землеустрою можуть бути
– юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
– фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Якщо є декілька власників земельної ділянки (спільна часткова або спільна сумісна власність), то в такому випадку укладається нотаріальний договір на поділ земельної ділянки між співвласниками.
Статтею 50 Закону України “Про землеустрій” також містить положення про те, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.
Варто звернути увагу, що відповідно до пункту 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі поділу земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу. За нормою пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації:
набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;
відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;
зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
Після здійснення поділу чи об’єднання земельної ділянки землекористувачу чи власнику земельної ділянки необхідно або зареєструвати право власності на новостворену земельну ділянку, звернувшись до державного реєстратора речових прав, або до відповідної ради з метою внесення змін (додаткової угоди) до діючого договору оренди чи укладання нового договору оренди земельної ділянки та внесення відповідної інформації до державно реєстру речових прав.
