Поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю

02.01.2023

Після розірвання шлюбу у подружжя часто виникають питання щодо поділу спільного майна.

До спільного майна відноситься майно, яке належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, набуте за час шлюбу. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 Сімейного кодексу України).

А чи буде вважатися майно, набуте за час шлюбу спільним, якщо один з подружжя не мав доходів через певні обставини: навчання, догляд за дітьми або через хворобу? Так, буде. Адже згідно з статтею 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Проте ця норма не стосується речей індивідуального користування.

До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься:

  • майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);
  • прибутки отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи);
  • речі придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).

Зазначений перелік не є вичерпним. Так, якщо майно дружини/чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості в наслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Сімейним кодексом України передбачено, що чоловік і дружина мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Розділити майно можна за взаємною згодою, уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності.

Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (частина друга статті 69 Сімейного кодексу України).

Спір вирішується в судовому порядку, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільна річ (наприклад, автомобіль) присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Також можуть бути умови збільшення частки майна:

  • проживання разом з дітьми, чи непрацездатними повнолітніми сином/дочкою;
  • отримання аліментів на утримання дитини, чи непрацездатних повнолітніх сина/дочку;
  • розмір аліментів, які така особа одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини та її лікування.

Отже, подружжя може розв’язати проблему поділу майна, яке є спільною сумісною власністю двома способами: добровільно домовитися або звернутися до суду.

Таїса Рубаняк,  Чортківський місцевий центру з надання БВПД