Доволі поширеним запитанням серед громадян, які вперше виступають у ролі потенційних спадкоємців, є порядок прийняття спадщини та передачі майна спадкодавця. Роз’яснення з цього питання надає Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції /м. Суми/ .
В Україні процедура спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо остання воля спадкодавця була нотаріально посвідчена та викладена у заповіті, право на спадкування мають особи, визначені у такому документі.
У разі ж відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, спадкування здійснюється відповідно до чинного законодавства, а саме почергово.
1 черга спадкоємців за законом – діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті; той з подружжя, який його пережив; батьки.
2 черга спадкоємців – рідні брати та сестри спадкодавця; його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
3 черга – рідні дядько та тітка спадкодавця.
4 черга спадкоємців – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
До 5 черги спадкоємців належать всі інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, при цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня. Також у п’яту чергу спадкоємців включають утриманців спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
Важливо! Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття та у випадку зміни черговості одержання права на спадкування.
