Наближається сезон весняної міграції диких птахів, разом з якою зростає загроза занесення вірусу пташиного грипу.
Європейські агентства з контролю за захворюваннями та продовольчої безпеки попереджають, що вірус пташиного грипу стає дедалі адаптивнішим, хвороба протягом останніх кількох років фіксується на високому рівні серед диких і домашніх (курей) птахів та сільськогосподарських тварин. Вірус мутує і потенційно може загрожувати людям. Відмічено, що у 2024 році вірусом грипу птиці були заражені раніше не зачеплені види тварин.
Грип птиці – гостра контагіозна вірусна інфекція птахів, викликана будь-яким вірусом грипу A: субтипів H5 та H7, або з індексом внутрішньовенної патогенності для курчат шеститижневого віку більше 1,2, або який спричиняє щонайменше 75% летальних випадків у курчат чотири – восьмитижневого віку, інфікованих внутрішньовенно. Грип птиці характеризується загальним пригніченням, набряками, ураженням респіраторних органів та шлунково-кишкового тракту та перебігає у виді епізоотій та ензоотій.
Збудник грипу птиці – PHK-вірус, за комплементозв’язувальним антигеном споріднений з вірусом типу A людей і тварин. Визначені віруси пташиного грипу можуть інфікувати людину і являють значний ризик для її здоров’я. На інфікованому пір’ї вірус зберігає патогенність 8-20 днів, у крові та ексудаті в запаяних ампулах у ліофілізованому вигляді – понад 2 роки. Вірус виділяється у навколишнє середовище зі слиною, носовим секретом і послідом. Вірусоносійство у птиці, яка перехворіла, триває 2-3 місяці та більше.
До грипу сприйнятлива домашня, синантропна та дика перелітна птиця.
Джерелом інфекції є хвора і перехворіла птиця, а також водоплавна птиця без клінічних ознак захворювання. Дикі качки, крячки, лебеді, чайки та інші види перелітної птиці, чутливі до вірусу грипу птиці, є носіями інфекції та природним резервуаром інфекції. Факторами передачі збудника є інфікована обмінна тара, корми, інкубаційні яйця, тушки, пір’я. Механічними носіями можуть бути обслуговуючий персонал, комахи, пухоїди, синантропні птахи, дика перелітна птиця, гризуни. Проте інфікування птиці відбувається в основному повітряно-крапельним шляхом.
Для забезпечення епізоотичного благополуччя та недопущення занесення вірусу грипу птиці власники особистих селянських господарств зобов’язані дотримуватися таких вимог:
– купівлю інкубаційних яєць чи живої птиці здійснювати за наявності ветеринарних документів;
– дотримуватися зоогігієнічних умов утримання птиці;
– не рідше 1 разу на місяць проводити очистку та обробку приміщень, де утримується птиця;
-періодично проводити дезінсекцію та дератизацію у приміщеннях, де утримується птиця;
-унеможливити контакт домашньої птиці з дикою перелітною або синантропною птицею;
– вчасно проводити ветеринарні обробки, щеплення та дослідження птиці. Всі щеплення птиці та діагностичнідослідженняпроводятьсяфахівцямидержавноїслужбиветеринарноїмедицини в порядку, передбаченому законодавством.
У разі захворювання чи масової загибелі птиці потрібно терміново повідомити ветеринарного фахівця державної установи, який обслуговує територію, та чітко виконувати його вказівки та рекомендації, при цьому – надавати йому всебічну допомогу та сприяти у проведенні обов’язкових заходів.
Кропивницьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області
