Відповідно до частини першої статті 358 Цивільний кодекс України право спільної часткової або сумісної власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Згідно з частиною першою статті 88 Земельний кодекс України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників на підставі договору, а в разі недосягнення згоди – у судовому порядку.
Таким чином, якщо земельна ділянка належить кільком співвласникам, укладення договору оренди можливе виключно за умови його підписання всіма співвласниками (або їхніми уповноваженими представниками).
У випадку якщо один із співвласників не надає згоди на передачу земельної ділянки в оренду, укладення договору оренди щодо такої ділянки є неможливим.
Відповідно до статті 3 Закон України «Про оренду землі» об’єктом оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, у комунальній або державній власності. Отже, об’єктом оренди може бути лише земельна ділянка як сформований об’єкт цивільних прав, а не її частина.
Крім того, відповідно до статті 10 Закон України «Про Державний земельний кадастр» саме земельна ділянка є об’єктом Державного земельного кадастру.
З огляду на викладене, державна реєстрація права оренди земельної ділянки, що перебуває у спільній власності, здійснюється на підставі договору оренди, підписаного всіма співвласниками (або їхніми уповноваженими особами), з подальшим внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Об’єктом оренди є земельна ділянка в цілому, а орендна плата розподіляється між співвласниками пропорційно їхнім часткам у праві власності.
Для отримання індивідуальної консультації звертайтесь за телефоном: +38 (067) 405 69 55
Земельний Фонд України
