У Центрі з надання правової допомоги відповіли, що робити у ситуації, коли безпосередній член родини працівника захворює на COVID-19, або закривається школа, яку відвідує дитина працівника. Про це йдеться на https://biz.ligazakon.ne
Законодавство про працю, колективні договори або трудові договори можуть передбачати для працівників оплачувані відпустки за сімейними обставинами або відпустки по догляду за хворим членом сім’ї, або у разі надзвичайних ситуацій у сім’ї, таких як раптове закриття закладів дошкільної освіти чи шкіл без попереднього повідомлення. у таких випадках працівники зможуть використати нараховану відпустку (щорічна відпустка, відпустка за сімейними обставинами або відпустка по догляду).
Відповідно до законодавства в таких випадках, залежно від конкретної ситуації, можливо: якщо працівник знаходиться на самоізоляції під наглядом лікаря, отримання працівником лікарняного листка; за згоди працівника переведення його на дистанційну (надомну) роботу; встановлення працівнику неповного або скороченого часу, запровадження роботи змінами, встановлення простою, гнучкого графіку роботи; – надання працівникові відпустки, зокрема, щорічної, соціальної, без збереження заробітної плати тощо.
Громадяни, які мають дітей, можуть скористатися додатковою оплачуваною соціальною відпусткою. Тривалість такої відпустки становить до 10 календарних днів без урахування святкових та неробочих днів, але в деяких випадках соціальну відпустку можна отримати на 17 днів максимум. Соціальна відпустка надається в обов’язковому порядку. Роботодавець не має права відмовити працівникові, якщо він захоче скористатися своїм правом на отримання такої відпустки. Законодавством встановлено певна категорія людей, які саме можуть скористатися ним.
Кодексом законів про працю передбачено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
У разі встановлення карантину термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений ч. 3 ст. 84 Кодексу законів про працю. Зазначені відпустки надаються працівникам виключно на підставі їх особистої заяви. Якщо працівник відмовляється написати заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, роботодавець не має права примушувати його до цього.
Відповідно до змін, внесених до Кодексу законів про працю: «Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця. При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором».
При такому режимі роботи працівник зобов’язаний упродовж всієї тривалості робочого часу виконувати роботу, доручену роботодавцем, та перебувати під контролем роботодавця за допомогою сучасної техніки (телефон, інтернет, інші засоби зв’язку). Законодавство України не містить конкретних норм з охорони праці при виконанні дистанційної (надомної) роботи.
