«Школа офлайн» — комплексна політика Міністерства освіти і науки України, яка реалізується у співпраці з профільним Віце-прем’єр-міністром України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністром цифрової трансформації України Михайлом Федоровим. Її мета — повернути дітей до безпечного очного навчання, а там, де це неможливо, — створити умови для якісної та ефективної дистанційної освіти.
За останні 4 роки українська система освіти зазнала значних втрат. COVID-19 та повномасштабна війна відобразилися на динаміці й досягненнях учнів. Як наслідок — українські діти відстають від однолітків з інших країн на 1,5–2,5 роки навчання. Про це свідчить дослідження PISA–2022.
Зараз майже 1 млн дітей навчається онлайн: приблизно 600 тисяч в Україні, ще майже 400 тисяч за кордоном. Дистанційне навчання — один із найбільших викликів для держави. Дистанційна освіта не дає змоги дітям соціалізуватися й розвивати м’які навички. Під час знеструмлень учні не можуть навчатися або ж зовсім не мають потрібних для уроків гаджетів. Також один із найважливіших аспектів — безпека. Неможливо проконтролювати, щоб усі діти, які навчаються онлайн удома, спускалися в укриття під час повітряних тривог.
Саме тому впроваджують комплексну політику «Школа офлайн», яка надасть доступ до безпечної очної освіти, а також дозволить підвищити якість дистанційного навчання, якщо вихід офлайн неможливий.
«Школа офлайн» містить низку політик, під час розроблення яких ми проводили зустрічі в областях, громадах, з освітянами та партнерами. Частина регіонів уже розпочала реалізацію політик, і ми очікуємо поступову імплементацію вже з нового навчального року. Зі свого боку підтримуватимемо всіх учасників освітнього процесу на цьому шляху», — зазначила Надія Кузьмичова, проектна менеджерка «Школи офлайн».
Під час формування політики врахували умови кожної дитини — переміщених унаслідок воєнних дій; тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях; за кордоном; тих, хто має / не має доступу до очної або змішаної освіти. Також більше уваги надають учителям, щоб вони могли зосередитися на роботі з учнями однієї категорії без подвійного навантаження.
Політика «Школи офлайн» містить п’ять основних компонентів, які враховують специфіку кожної категорії учнів та вчителів.
- Інфраструктурні рішення: укриття + автобуси + девайси
Укриття. Цього року держава виділяє субвенцію 2,5 млрд грн на побудову укриттів у прифронтових областях. Кошти розподіляють через систему DREAM: кожна громада може подати заявку на платформі, щоб отримати кошти на укриття. Зараз 57 проектів уже отримали фінансування. Проте потреби значно більші, адже треба побудувати ще 165 укриттів у 8 прифронтових та прикордонних областях.
Автобуси. Там, де з безпекових причин неможливо побудувати укриття, громади закуповуватимуть автобуси, щоб підвозити дітей до безпечних місць для навчання. Уряд уже виділив 1 млрд грн на ці потреби.
Девайси. Окреме завдання — девайси для учнів та вчителів, які не можуть повернутися до очного навчання. Їхню потребу визначать на початку навчального року.
Детальніше — на інфографіці.
- Навчання за місцем перебування дитини
Діти, які були вимушені змінити місце проживання через дії країни-агресора, мають змогу навчатися в школі за місцем перебування. Це можливість соціалізуватися та інтегруватися до нової громади. Якщо ж школа за місцем проживання не має укриття чи вільних місць, то діти можуть продовжити навчатися дистанційно у своїй школі.
Детальніше — на інфографіці.
- Перегляд мережі дистанційних шкіл
Зараз дистанційно навчаються різні категорії учнів, які відрізняються за потребами та навчальними програмами. Зокрема, діти за кордоном вчаться за подвійною програмою, діти на ТОТ — без постійного доступу до інтернету, діти на прифронтових територіях — без доступу до очної освіти. Тож учитель не завжди може надавати увагу кожному учню та застосовувати неформальні підходи під час уроків.
Щоб створити комфортніші умови для учнів і вчителів, змінюється мережа дистанційних шкіл. Відтепер мінімальна наповнюваність — 20 учнів у класі. Наявність щонайменше одного класу для всіх років навчання: з 1 до 9 або з 5 до 11 класу (або з 8 до 11 для ліцеїв).
Детальніше — на інфографіці.
- Навчання дітей на ТОТ
Для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, вводять нові формати навчання. Зокрема, індивідуальний план навчання (педагогічний патронаж) або ж подальше навчання в дистанційному класі своєї школи, якщо безпекова ситуація дає змогу відвідувати заняття. Або ж разом з учителем перейти до іншого класу, якщо їхня школа тимчасово припиняє роботу. Для цього батьки мають написати заяву.
Детальніше — на інфографіці.
- Діти за кордоном
Діти за кордоном вчаться в місцевих школах і часто поєднують це з навчанням у рідному українському закладі. Відповідно — отримують подвійне навантаження. Щоб уникнути цього, впроваджується українознавчий компонент. Це скорочена освітня програма, яка дає змогу зменшити навчальне навантаження на учнів. Діти зможуть очно навчатися в країні перебування та водночас дистанційно вчити українознавчі предмети. Зокрема, українську мову та літературу, історію України, захист України, географію тощо. Окрім цього, предмети з іноземних шкіл перезараховуватимуть.
Детальніше — на інфографіці.
Які можливості для вчителів
В упровадженні змін важливо зберегти кожного українського вчителя в системі освіти. Саме тому для вчителів пропонують кілька опцій.
- Кадровий резерв. Педагог отримуватиме середню зарплату й проходитиме навчання, щоб згодом повернутися до викладання в школі.
- Перехід до іншого закладу освіти за наявності вакансій.
Детальніше — на інфографіці.
Дізнатися більше про проєкт «Школа офлайн» можете на сайті та у вайбер-каналі.
