Часто бувають ситуації, коли спадкодавець не склав заповіту. Наприклад, смерть була раптовою. Або ж документ є, проте складений він з недотриманням законодавчих норм, тому визнаний недійсним. В такому випадку спадщина розділяється між спадкоємцями згідно з Законом України.
Законодавець визначає чітку черговість претендентів на спадкове майно.
Цей порядок виглядає так:
Перша черга — діти, чоловік або дружина, які пережили спадкодавця, матір, батько.
Друга черга — рідні брати та сестри, бабусі та дідусі з обох сторін. Виключенням є батьки, котрих позбавили батьківських прав.
Третя черга — тітки та дядьки з боку матері та батька.
Четверта черга — особи, котрі проживали з спадкодавцем, як одна сім’я мінімум 5 років до відкриття спадку.
П’ята черга — усі інші рідні до шостого покоління спорідненості, а також утриманці спадкодавця.
Якщо трішки детальніше то оформлення спадщини в Україні спадкоємцями першої черги. Під дружиною чи чоловіком маються на увазі особи, котрі перебували в офіційному шлюбі. Громадянський шлюб не дає права на претендування в першій черзі. Громадянські чоловіки і дружини можуть претендувати на спадщину лише у четвертій черзі.
Щодо дітей: на першочергове спадкування мають право усі діти, незалежно від того народились вони у шлюбі чи поза ним. Також до цієї категорії відносяться усиновлені діти та народжені після смерті батька протягом 10 місяців.
Кожен із спадкоємців має право на рівну частку майна. Претенденти кожної наступної черги можуть отримати спадщину тільки у випадку відмови від прийняття спадку особами попередньої черги. Або ж у разі відсутності таких спадкоємців.
Зверніть увагу, що також можливий варіант, коли заповіт існує, проте він охоплює лише деяку частину майна. Отже, отримання спадщини за заповітом діє виключно на зазначену частину майна. Інші цінності розподіляються за законом. Обидва процеси можуть відбуватися одночасно. Вступ у права власності спадком повинен відбутися протягом шести місяців.