По-перше, випалювання стерні, сухої рослинності та її залишків на полях, уздовж доріг, лісосмуг забруднює повітря на величезних просторах, що завдає шкоди здоров’ю та навколишньому природному середовищу.
По-друге, випалювання стерні, сухої рослинності завжди призводить до знищення місць гніздування птахів, місць перебування та знаходження тварин, усього видового складу тваринного та рослинного світу. Багато тварин, птахів гинуть або змушені мігрувати в інші місця, порушуючи природний баланс.
По-третє, випалювання стерні, сухої рослинності знищує мікрофлору грунтів, погіршує їх структуру та збіднює грунти. Замість того, щоб стерню і рослинні рештки використати для приготування компостів, органічних добрив, їх просто спалюють.
По-четверте, випалювання стерні, сухої рослинності посилює процеси водної та вітрової ерозії земель, що призводить до деградації грунтів та інших негативних наслідків. Випалені поля не можуть захиститися від вітрової ерозії грунтів.
По-п’яте, випалювання стерні, сухої рослинності може призвести до пожеж у лісосмугах, лісах, завдаючи великої шкоди природному середовищу.
Законом України “Про охорону атмосферного повітря” забороняється спалювання сухої трави. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статями 16 та 22.
За шкоду завдану довкіллю та здоров’ю людей порушник може нести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.
Згідно статті 39 Закону України “Про тваринний світ” та статті 27 Закону України “Про рослинний світ” випалювання сухої рослинності або її залишків допускається лише в разі господарської необхідності за відповідним дозволом територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Так випалювання стерні, луків, пасовищ, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях, у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу згідно ст.77-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу:
За випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях cільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу
– на громадян – від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
– на посадових осіб – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу:
– на громадян від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
– на посадових осіб – від 70 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, згідно ст.245 Кримінального Кодексу України “Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу порушник може нести і кримінальну відповідальність.
Так,знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від 5100 до 8500 грн. або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
– ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Згідно ст. 52 «Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель» Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність осіб (керівників підприємств, господарств), які допускають спалювання сухої рослинності на своїй території.
Великосеверинівська сільська рада звертається до жителів громади зробити все можливе, аби не допускати спалення стерні, залишків сухої рослинності, опалого листя на своїх присадибних ділянках та не спричиняти шкоду довкіллю.
Доцільно проводити утилізацію трав’яних залишків. Одним із методів утилізації може бути компостування – розкладення рослинних залишків без доступу кисню з утворенням компосту – однорідної органічної маси, яку можна використовувати в якості добрив. Найбільш цінною характеристикою компосту, як добрива вважається вміст у ньому великої кількості хімічних елементів, необхідних рослині для життя.
