Військовослужбовці під час воєнного стану в Україні мають право звільнитися зі служби, якщо на це є вагомі підстави. Про це повідомляє “ХВИЛЯ” з посиланням “Новий час”.
Так, законодавством передбачено, що під час воєнного стану військовозобов’язані несуть службу до набрання чинності наказом про демобілізацію, або поки у них не з’явиться підстава для звільнення з військової служби.
Зазначимо, що звільнитися зі служби можна з кількох підстав
- після оголошення демобілізації,
- після завершення військового стану,
- якщо є підстави для звільнення, зазначені у статті 26 цього закону.
Наприклад, звільнитися можна:
- За віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
- За станом здоров’я – на підставі укладання (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби за винятком військового обліку;
- У зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання
Також передбачено звільнення з військової служби за сімейними обставинами:
- У зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
- У зв’язку з вихованням дитини, хворої на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі , який отримав тяжку травму, що потребує трансплантації органу, який потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією установи охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я встановлена інвалідність;
- У зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (дружиною), дитиною, а також батьками своїми або дружини (дружина), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
- У зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків або батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І або ІІ групи;
- У зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
- У зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю І групи;
- У зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю ІІ групи або за особою за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я вимагає постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
- Військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю;
- Військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш ніж до досягнення нею шестирічного віку;
- Один із подружжя, обидва з яких проходять військову службу та мають дитину (дітей) віком до 18 років;
- Військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
- Перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
Зазначимо, що підстави для відстрочення та звільнення від військової служби відрізняються. Тобто відстрочка не означає, що військовозобов’язана особа може звільнитися зі служби.
Крім того, якщо особа, яка має право на відстрочку, не скористалася своїм правом у ТЦК, пройшла військово-лікарську комісію та отримала мобілізаційне розпорядження, вона втрачає право на відстрочку.
