Як особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних, сказ входить у першу п’ятірку спільних для людини і тварини хвороб, що наносять найбільший соціально – економічний збиток. Захворювання передається по нервових волокнах до головного мозку і завжди закінчується смертю. Механізм передачі вірусу відбувається через укуси хворих на сказ тварин.
Основною причиною зараження домашніх і свійських тварин є дика лисиця, яка є резервуаром для цього вірусу і переносить його на великі відстані, особливо на сільських територіях.
Дикі лисиці мешкають на полях, але хвороба призводить до втрати відчуття страху, внаслідок чого вони з’являються в день у населених пунктах, у місцях випасу худоби, та потрапляють до господарських угідь нападаючи на тварин.
Розпізнати що тварина заражена вірусом не можна, отже ознаки наявності вірусу проявляються тільки через 10 днів. Лікування від сказу немає, тому врятувати тварину не можливо. Щоб запобігти зараженню необхідно вживати профілактичних заходів та обов’язково робити тваринам щеплення. Але нажаль деякі власники собак і котів відмовляються від щеплення своїх улюбленців, а таке байдуже відношення може призвести до непоправних наслідків.
Запорукою убезпечення організму від потрапляння вірусу сказу є наступні правила: дворових собак потрібно утримувати на прив’язі або у вольєрах, вигулювати на короткому повідку та наморднику, щорічно робити профілактичні щеплення собакам і котам, уникати контактів з безпритульними та дикими тваринами, вживати заходів для недопущення диких хижаків до місць розташування свійських тварин.
При появі підозрілої на сказ тварини необхідно негайно сповістити ветеринарну службу району за телефоном 33-85-70
