Підписано угоду про обмін електронними даними, завдяки якій українці зможуть подати заяву про відшкодування збитків, завданих внаслідок російської агресії. Нею передбачено запуск нового сервісу, що є безпрецедентним випадком з міжнародного обміну даними. Послуга стане доступною на порталі та в застосунку Дія.
«Дія стала одним з головних цифрових інструментів відбудови. Спершу ми запустили сервіс Повідомлення про пошкоджене майно, потім спільно з Мінінфраструктури – Реєстр про пошкоджене та зруйноване майно, а згодом – сервіс єВідновлення. Подання заяв через Дію до міжнародного Реєстру збитків – важливий крок для фіксації збитків та підтвердження усіх втрат, завданих Росією. Дія стає важливою частиною передачі і відображення масштабів збитків, щоб в подальшому запустити компенсаційний механізм», – зазначив Віце-прем’єр-міністр України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
Перший етап розпочнеться у квітні цього року – українці зможуть сформувати заявки про пошкоджене або зруйноване житлове нерухоме майно за наявності Акту про обстеження від місцевої влади. З часом планується уможливити подання заяв до Реєстру збитків навіть за умови, якщо людина не зверталась до місцевої влади.
Крім того, згодом буде розширено перелік категорій збитків через агресію рф. До Реєстру можна буде подавати заяви через Дію щодо:
- завданої шкоди життю та здоров’ю;
- примусового переміщення та вимушеного переселення;
- злочину катування та сексуального насильства;
- інших ушкоджень та завданих збитків.
В майбутньому заяви про завдану шкоду бізнесу та інфраструктурі зможуть подати юридичні особи та держава.
«Реєстр збитків для України – це важливий перший крок до репарацій за шкоду, завдану агресією Росії Україні та всім, хто постраждав від цієї агресії. Реєстр готується прийняти мільйони заяв від постраждалих і вже скоро він починає свою роботу. Ми дуже раді співпраці з Міністерством цифрової трансформації, Дією та Міністерством юстиції. Завдяки тому, що Дія є зручним та надійним застосунком для 20 мільйонів українців, ми маємо змогу створити простий, доступний та безпечний спосіб подання заяв до Реєстру. Крім того, завдяки інтеграції Дії в розгалужену інфраструктуру цифрових сервісів та публічних реєстрів в Україні полегшить процес збору доказів, які слід додати до заяви», – підкреслив виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України Маркіян Ключковський.
Нагадаємо, що минулого року було закладено основи для створення компенсаційного механізму – Рада Європи створила міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України, штаб-квартира якого знаходиться в м. Гаага, Нідерланди. Робота Реєстру збитків полягатиме у зборі заяв та доказів щодо відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих внаслідок агресії РФ проти України, що в майбутньому буде використано задля фіксації обсягів та наслідків російського вторгнення. Згодом вказана інформація дозволить запустити процес виплати репарацій постраждалим через компенсаційний механізм, робота над реалізацією якого вже триває. Наразі 43 країни та ЄС (у тому числі всі держави G7) приєдналися або висловили намір приєднатися до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України, та стали учасниками Реєстру збитків.
Заступник Міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Орлов зазначив: «Плановому запуску процесу подання заяв до міжнародного Реєстру збитків передувала кропітка й тривала робота. Втрати та пошкодження, які були завдані внаслідок неспровокованої російської агресії колосальні – серед постраждалих, в першу чергу, фізичні особи, українські та іноземні підприємства та, власне, наша держава. Ми вдячні колегам та міжнародним партнерам за сприяння у роботі над пошуком і створенням дієвих механізмів відшкодування репарацій від країни-агресора».
Докладніше про міжнародний Реєстр збитків на сайті.
Дізнайтесь більше про Дію на сайті.
Сервіс у Дії та вимоги до розроблення міжнародного Реєстру реалізовано у співпраці з Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції за підтримки проекту USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS».
Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство юстиції України
