Невід’ємною складовою життя кожного села є наявність в ньому освітнього закладу, завданням якого є всебічний розвиток та виховання особистості, а також виконання цим закладом ролі інформаційно-культурного центру населеного пункту.
До 1880 року в селі Високі Байраки школи ще не було, і це в той час, коли кількість населення в ньому складала понад 2400 чоловік. Тільки в 1880 році була відкрита початкова земська школа з одним учителем, що містилася в старій глиняній хаті під солом’яною стріхою. Та і в тій школі не кожен мав змогу вчитися. Проте, досить велике на той час село отримало можливість хоча б відштовхнутися від засидженої неосвіченості. Новою віхою для освіти нашого села стало відкриття семирічної школи у 1930 році. Тепер тут діяло вже дві школи – початкова та семирічна. В 1934 році початкова школа також була реорганізована в семирічну. Ці дві школи охопили всіх дітей шкільного віку. В 1940 році на базі Високобайрацької семирічки була створена вже середня школа. За даними 1940–1941 навчального року у в двох школах (середній і семилітній) навчалося понад 500 учнів. Слід зазначити, що ці дві школи на той час мали різні назви. Так, школа, яка знаходилась в колишньому будинку поміщика Єрємєєва, мала назву Високобайрацька середня школа, а семирічна (надалі – восьмирічна) називалась Мало-Мамайська неповна середня школа (НСШ). Під час німецької окупації 1941–1943 рр. у Високих Байраках було зруйновано приміщення двох шкіл, розкрадено і знищено наочні посібники, навчальні кабінети, бібліотеку, меблі. У 1960 році народним методом толоки, силами жителів села була зведена досить непогана будівля, цілком пристосована для навчання школярів. На початок 1980-х років будівлю середньої школи було визнано аварійною і частково закрито. Тому постало питання про будівництво нової школи. На період з 1981 по 1983 рік початкові класи були переведені до приміщення сільського будинку культури, а решта класів були розташовані частково в школі, частково – в пристосованих під класи інших приміщеннях. Будівництво нової школи активно розпочалось у грудні 1982 року і, фактично, за дев’ять місяців на місці, де колись був пустир, виросла прекрасна будівля. Цікаво, що її проєкт зайняв на республіканській виставці досягнень народного господарства в Києві перше місце. 1 вересня 1983 року діти вже пішли до нової школи (вона функціонує і сьогодні). Очолив її молодий вчитель математики та фізики Аулін Олександр Тимофійович, який до того вже три роки працював директором старої Високобайрацької середньої школи. За сприяння будівництву навчального закладу він був нагороджений відзнакою «Відмінник освіти». Олександр Тимофійович перебував на посаді директора двадцять років. Тож, цього року будівлі Високобайрацької гімназії – 40 років. 1 жовтня – у День працівників освіти, теперішній директор школи Вадим Олександрович Коваленко (до речі, також молодий вчитель математики), Великосеверинівський сільський голова Сергій Володимирович Левченко, колишні учні та вчителі відвідали могилу вже, на жаль, покійного Олександра Тимофійовича і вшанували його пам’ять покладанням квітів та теплими спогадами. Дякуємо Вам, Олександре Тимофійовичу за такий гарний заклад освіти, де ми тепер можемо навчатися, працювати і розвиватися!
(Матеріали досліджень вчителя історії Грінченка Віталія Вікторовича)
Оксана Єфімова, депутат сільської ради
