Мінсоцполитики роз’яснює ключові питання пенсійної реформи, зокрема, щодо впровадження накопичувальної системи.
Власність людини
Зараз працюючі люди «скидаються» грошима, а держава їх виплачує у вигляді пенсії пенсіонерам. Сплачуючи соціальні внески, працюючі люди набувають страховий стаж, який впливає на розмір їх майбутньої пенсії, але у свою власність нічого не отримують. Тому їхня майбутня пенсія насправді залежатиме від того, скільки внесків сплачуватимуть у майбутньому інші люди, від того, скільки буде таких людей.
Законодавці пропонують, щоб частина внесків одразу надходила у власність людини, на її особистий рахунок в накопичувальному фонді. Людина буде власником своїх пенсійних накопичень, сама обиратиме, в якому фонді накопичувати, може змінити фонд у будь-який час, якщо щось не подобається, залишити пенсійні накопичення у спадок, скористатись ними в критичних випадках, наприклад, для лікування.
Внески без навантаження
Держава перенаправлятиме частину сплачених податків та зборів на особистий рахунок людини в тому фонді, який визначить сам працівник.
Так, з податків, сплачених людиною, пропонується спрямовувати на накопичення частку в розмірі 2% від зарплати. Додатково внески в розмірі 2% від зарплати перенаправлятимуться людині з сум єдиного соціального внеску, які за неї сплатив роботодавець.
У подальшому внески необхідно збільшувати, щоб разом солідарна та накопичувальна пенсії забезпечували гідний рівень життя.
Економіці – інвестиції, людині – доходи
Пенсійні накопичення не «лежатимуть на рахунку». Вони одразу вкладатимуться в економіку країни, лише в ті інструменти, які визначені законодавством як найнадійніші (державні цінні папери, в тому числі цільові на реалізацію довгострокових проектів, муніципальні цінні папери, акції та облігації підприємств, депозити в надійних банках, банківські метали, нерухомість, земля тощо).
Таким чином пенсійні накопичення будуть внутрішніми інвестиціями, які допомагатимуть економіці зростати, а кожен учасник системи пенсійних накопичень – інвестором своєї країни, який отримує від своїх інвестицій дохід. Саме так відбувається в 77 країнах світу
Усі зароблені інвестиційні прибутки накопичувальні пенсійні фонди розподіляють між майбутніми пенсіонерами, а напрямки та розмір витрат, які можна здійснювати за рахунок пенсійних активів, жорстко обмежені законодавством, щоб пенсійні накопичення не «проїдались» через витрати.
Під час інвестування закон зобов’язує розкладати пенсійні накопичення «по різних кошиках» – це головний спосіб, яким у світі забезпечують збереження коштів протягом довгого часу. Активи, у які інвестуються пенсійні накопичення, можуть бути і гривневими, і валютними, щоб захистити пенсійні накопичення від курсових коливань.
Накопичувальні пенсійні фонди щоденно звітують про те, куди інвестовані кошти людей, скільки коштують ці активи, проходять щорічний незалежний аудит. Людина може щодня перевіряти стан свого рахунку та перевести свої накопичення до іншого фонду, якщо щось не сподобається, без жодних штрафних санкцій.
Зробіть свій вибір самі
Людині потрібно буде обрати собі фонд для накопичень. Для цього державний регулятор (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) відбере найнадійніші накопичувальні пенсійні фонди та оприлюднить їх перелік.
Для людей, які на початку роботи системи не визначаться з вибором, Уряд створить фонд «за замовчуванням», який працюватиме за однаковими правилами з усіма іншими, таким чином, щоб це не була монопольна політизована структура, щоб не керувалася у ручному режимі. З нього людина так само зможе перевести свої накопичення у будь-який момент до іншого фонду.
В питанні власних пенсійних накопичень також дуже важливо бути свідомим, розуміти, що пенсійні накопичення – ваші кошти і лише ви вирішуєте, в якому фонді їх накопичувати. Цей вибір має бути вільним. Ніхто: ні роботодавець, ні держава, ні будь-яка установа не мають нав’язувати вам цей вибір. Право обирати та змінювати фонд за власним бажанням – це той спосіб, яким ви самі можете захистити свої пенсійні накопичення.
Пенсійні виплати
Накопичувальна пенсія виплачуватиметься додатково до солідарної та не зменшуватиме її розмір. За власним бажанням почати отримувати накопичувальну пенсію можна пізніше, ніж солідарну. Виплати з накопичувальної системи можуть бути довічними, одноразовими та на визначений строк.
Для того, щоб отримувати довічну виплату, людина обере собі компанію зі страхування життя з переліку найнадійніших, які визначить Національний банк України.
Якщо коштів накопичиться багато – більше, ніж потрібно для довічної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, то решту коштів людина може за власним вибором або отримати одноразово, або у вигляді додаткової виплати на визначений строк (не менше 10 років), або також спрямувати до страхової компанії, щоб довічна виплата була більшою за прожитковий мінімум.
Якщо коштів накопичиться мало – недостатньо для довічної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, то їх можна буде забрати одноразово або докласти необхідну суму для довічної пенсії. Як саме вчинити – це також вирішуватиме сама людина.
В окремих ситуаціях пенсійні накопичення можна буде використати до виходу на пенсію в будь-якому віці. Зокрема, на лікування у випадку критичного стану здоров’я, в тому числі і на лікування членів сім’ї, у випадку набуття інвалідності 1 або 2 групи. Також людина зможе забрати свої пенсійні накопичення при виїзді на постійне місце.
