Урядовці вже не вперше кажуть, що чинна пенсійна система вичерпала себе. Кількість пенсіонерів щороку збільшується, а працездатного населення – зменшується. І через 10-15 років одному працівнику доведеться утримувати двох пенсіонерів, а це непідйомна ситуація для економіки. Щоб цього не сталося, потрібно запровадити систему пенсійних накопичень. Перший етап розпочнеться уже 2023 року. Що він передбачає, про це йдеться на сайті Центру громадського моніторингу та контролю.
Спочатку бюджетники
У 2023 році уряд планує запустити для бюджетників соціальні пакети з накопичувальною пенсійною системою. Іншими словами, вчителі чи лікарі зможуть відкладати гроші на свою майбутню пенсію. Далі цю модель планують масштабувати на решту українців.
«Поширення досвіду запровадження соціальних пакетів з накопичувальними пенсіями на соціальних працівників, вчителів, військових – це такий важливий елемент до накопичувальної пенсійної системи. Накопичувальна пенсійна система діє в усіх розвинених країнах світу. Це важливо не лише для людей як накопичення на майбутню пенсію, але це і можливість для економіки отримати додатковий фінансовий інвестиційний ресурс», – наголосив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
За його словами, накопичувальна система дозволить пенсіонерам мати вдвічі більші виплати, ніж сьогодні.
Скільки відраховуватимуть?
Наразі правила й алгоритм роботи системи ще розробляється. Міністерство соціальної політики пропонує запровадити обов’язкові пенсійні накопичення для всіх працівників, молодше 50 років. Розмір обов’язкових відрахувань поки точно невідомий. Урядовці допускають 2% від громадянина та роботодавця.
«Сьогодні ми будуємо систему таким чином, щоб не було обтяження на бізнес і людей. Зараз у законодавчих пропозиціях передбачається, що роботодавці сплачуватимуть на особистий пенсійний рахунок людини 2% внесків за рахунок відповідного зменшення ставки ЄСВ, а працівники – 2% за рахунок зменшення ставки ПДФО (податок на доходи фізичних осіб). Фактично частину податків, які сплачуються зараз, замість перерозподілу через бюджет передадуть у власність людині», – зауважила очільниця Мінсоцполітики Марина Лазебна. За її словами, варіант 1%+1% теж можливий.
Водночас Міністерство фінансів допускає також участь держави у внесках. Накопичені на рахунках кошти вкладатимуться у державні та недержавні пенсійні фонди.
«На першому етапі фонд буде державним, щоб розробити довіру до системи, а на більш пізніх етапах, у 2026-2027 роках, учасники самостійно зможуть обирати пенсійний фонд», – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Частина пенсійних внесків інвестуватиметься в економіку України.
Основна пенсія + накопичення
У Мінсоцполітики наголошують, що запровадження накопичувальної системи не означатиме відмову від традиційної пенсії. Накопичувальна і солідарна системи існуватимуть паралельно.
«Щоб система працювала ефективно, всі три рівні пенсійної системи повинні працювати комплексно. Покращена солідарна система, обов’язкова накопичувальна та приватна накопичувальна. Тільки тоді це може дати в найближчій перспективі достойний коефіцієнт заміщення», – вважає радник міністра фінансів Віталій Ломакович.
За його словами, за таких умов пенсія при середній зарплаті 14 тисяч становитиме 5600 грн.
Щодо виплат накопичень, то їх здійснюватимуть страхові компанії. Гроші можна буде отримати кількома способами: щомісяця впродовж 10 років чи більше, а також одноразовим платежем (у разі хвороби, інвалідності, переїзду до іншої країни тощо). Накопичену пенсію можна буде передати у спадщину.
Планується, що інформація про пенсійні накопичення міститиметься у Єдиному соціальному реєстрі. Кожен українець зможе сам переглядати обсяг своїх внесків та доходів в електронному кабінеті.
Накопичення VS інфляція
Досвід інших країн свідчить, що 2% обов’язкового внеску недостатньо для ефективної накопичувальної пенсійної системи. У такому випадку є великий ризик, що відрахування з’їсть інфляція, зауважують експерти.
Пенсійні накопичення будуть працювати, якщо їхній інвестиційний дохід за рік перевищуватиме інфляцію щонайменше на 2-3%. На думку економістів, для цього Україні потрібен фондовий ринок. Втім, у Мінфіні впевнені, що на старті реформи обійдуться без нього.
«На першому етапі державний накопичувальний пенсійний фонд буде вкладати в облігації внутрішньої позики. Відсутність фондового ринку не повинно стати проблемою для створення накопичувальної системи», – зауважив міністр фінансів Сергій Марченко.
Ще одним важливим моментом, на який звертають увагу експерти, є створення надійної системи адміністрування та захисту пенсійних вкладень. У громадян повинен бути вибір, куди вкладати свої гроші. З одного боку, за останні роки жоден приватний пенсійний фонд не збанкрутував. З іншого боку, досі це був дуже малий відсоток вкладників. Як система працюватиме з більшими обсягами, поки невідомо.
