Будувати житлові будинки (приватні, дачні, багатоквартирні) або виконувати їх реконструкцію заборонено без отримання відповідного дозволу. Також без попереднього узгодження не можна розпочинати роботи щодо зведення промислових і комерційних приміщень. Плануючи будівництво на присадибній ділянці (садовій або дачній) часто виникають питання щодо того, які об’єкти потребують отримання дозвільної документації на початок будівництва (оформлення будівельного паспорта забудови земельної ділянки, направлення повідомлення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про початок виконання будівельних робіт тощо), а які можна будувати без відповідної документації. Детальніше про це йдеться на сайті https://www.legalaid.gov.ua/.
Приватні будинки
Перш за все, необхідно нагадати, що на сьогодні для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим.
Водночас на виконання Закону України від 17 січня 2017 року № 1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» 07 червня 2017 року Кабінетом Міністрів України було прийняв постанову № 406, якою затверджено Перелiк будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та пiсля закінчення яких об’єкти не підлягають прийняттю в експлуатацію (далі – Перелік). Зокрема це стосується зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, наметів, альтанок, накриття, естакад, літніх душових, сходів, теплиць, гаражів, криниць, свердловин, люфт-клозетів, вигрібних ям, замощень, парканів, вбиралень, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, хвірток, приямків, терас, воріт, ґанків.
Гаражі
Cьогодні не потребує оформлення спеціальних документів будівництво гаражів, щоправда, без влаштування фундаментів. Будівництво капітальних гаражів, тобто таких, що мають фундамент і не є тимчасовими спорудами, потребує оформлення будівельного паспорта та повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Огорожі (паркани)
Як зазначалося вище, влаштування огорож (парканів) на присадибних, дачних та садових ділянках не потребує оформлення дозвільних документів. Однак їх зведення має відповідати вимогам будівельних норм. Так, відповідно до ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови. Висота огороджень має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції (проникнення сонячних променів) та провітрювання суміжних територій.
Приєднання та підключення до мереж
Приєднання та пiдключення до інженерних мереж відповідно до технічних умов iндивідуальних (садибних) житлових будинкiв, садових, дачних будинків, господарських будівель і споруд, гаражів, розташованих на присадибних, дачних і садових земельних ділянках та земельних ділянках для будівництва індивідуальних гаражів, також не потребує оформлення дозвільної документації. Тому, враховуючи положень Переліку, постачальники електроенергії, газу, води не мають права вимагати оформлення дозвільних документів на приєднання та підключення будинків та господарських будівель і споруд до своїх мереж. Також без отримання додаткових документів дозволяється оснащувати будівлі і споруди приладами для ведення відокремленого обліку теплової енергії, гарячої і холодної води.
Покрівля, дверні та віконні прорізи
Заміна покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами без втручання в несучі конструкції, а також заміна вже існуючих заповнень віконних, балконних та дверних прорізів теж проводиться без необхідності отримання окремих дозволів.
Перепланування
Роботи з переобладнання та перепланування житлового будинку чи приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують оформлення документів, що дають право на виконання будівельних робіт. Після завершення зазначених робіт введення об’єкта в експлуатацію не потребується.
Багатоквартирні будинки
Відповідно до частини другої статті 383 Цивільного кодексу України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для проживання як єдиного цілого, – за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать правил експлуатації будинку і санітарно-технічних вимог.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі – Правила), встановлено, що до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. До переобладнання належить улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.
Пунктом 1.4.1 Правил визначено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів відповідно до законодавства.
Водночас, як вже зазначалося, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, – щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
Відповідні норми знайшли свої відображення і у рішеннях суду, наприклад, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі № 462/2845/16-а та від 28 квітня 2020 року у справі № 727/11479/17.
Увага! Проведення будь-якого ремонту чи реставрації у приміщенні, у тому числі квартирі, що знаходиться у будинку-пам’ятці архітектури національного або місцевого значення здійснюється лише за наявності письмового дозволу Міністерства культури України або органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації (стаття 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
Леся Сушко, Самбірський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
