Мінрегіон підготував пропозиції змін до податкового законодавства, які розширять можливості нарощування надходжень до місцевих бюджетів. Про це йдеться на сайті https://decentralization.gov.ua/. Пропозиції підготовлені в контексті реалізації завдань фінансової децентралізації і базуються на основоположному документі реформи – Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади.
Нагадаємо, запроваджені у 2015 році перші кроки фінансової децентралізації забезпечили суттєве зростання місцевих бюджетів. Якщо до реформи, у 2014 році, власні доходи загального фонду місцевих бюджетів складали 68,6 млрд грн, то вже у 2015 році цей показник склав 98,2 млрд грн, у 2016 році – 146,6 млрд грн, у 2017 році – 192,7 млрд грн, у 2018 році – 234,1 млрд грн., у 2019 – 275 млрд грн. Серед основних бюджетоутворюючих податків для громад став податок на доходи фізичних осіб. 60% ПДФО у 2015 році держава передала на рівень спроможних громад.
Сьогодні Мінрегіон пропонує для широкого громадського обговорення наступні кроки фінансової децентралізації (проект закону ЗАВАНТАЖИТИ):
- зарахування ПДФО за місцем розташування відокремлених підрозділів юридичних осіб
- спрощення регуляторної процедури для органів місцевого самоврядування при встановленні місцевих податків і зборів
- розширення повноважень органів місцевого самоврядування стосовно адміністрування податків і зборів, що надходять до місцевих бюджетів
- скасування пільг щодо плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам
- відновлення індексації нормативно-грошової оцінки землі
Зарахування ПДФО за місцем розташування відокремлених підрозділів юридичних осіб
Як є сьогодні: платники податків, які розташовані на території громади, і які мають відокремлені підрозділи (філії, представництва, відділення і т.п.), сплачують ПДФО не за місцем їх розташування, а за місцем реєстрації та територіального розміщення материнської структури (за основним місцем обліку).
З точки зору чинного податкового законодавства – це не є порушенням, оскільки податок на доходи фізичних осіб податковими агентами було нараховано, задекларовано, утримано та перераховано до бюджету.
Пропонується: внести зміни до Податкового кодексу і ними врегулювати питання сплати ПДФО відокремленими та структурними підрозділами підприємств, які розташовані на іншій, ніж юридична особа, території. Зокрема, пропонується доповнити відповідні статті Податкового кодексу України повним переліком всіх видів підрозділів, які може мати суб’єкт господарювання – юридична особа згідно зі ст.64 Господарського кодексу України, і які провадять свою діяльність на іншій території, ніж така юридична особа, а також шляхом внесення змін до статті 127 Податкового кодексу встановити відповідальність за порушення порядку зарахування ПДФО до місцевих бюджетів.
Спрощення регуляторної процедури для органів місцевого самоврядування при встановленні місцевих податків і зборів
Як є сьогодні: рутинний процес: 1) фінансове навантаження – місцеві ради створюють постійні комісії з питань реалізації державної регуляторної політики, а їх виконавчі органи – створюють у своєму складі структурні підрозділи з питань реалізації державної регуляторної політики або покладають реалізацію цих повноважень на один з існуючих структурних підрозділів; 2) тривалість в часі – Закон про регуляторну політику зобов’язує регуляторні органи дотримуватися визначеної цим Законом процедури підготовки, прийняття та відстеження результативності регуляторних актів. Така процедура передбачає: розробку планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; підготовку проекту регуляторного акту; підготовку аналізу його регуляторного впливу; опублікування повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту; безпосереднє оприлюднення проекту разом а аналізом регуляторного впливу; роботу із зацікавленими суб’єктами (отримання зауважень і пропозицій, проведення громадських слухань, круглих столів тощо); прийняття регуляторного акту; офіційне оприлюднення прийнятого регуляторного акту; проведення відстеження результативності регуляторного акту; підготовку та оприлюднення звіту про відстеження результативності регуляторного акту.
ХОЧА повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків і зборів чітко регламентовані нормами Податкового кодексу України. Ним визначені елементи місцевих податків і зборів, граничні ставки місцевих податків і зборів, порядок їх запровадження та сплати на відповідній території. Органи місцевого самоврядування зобов’язані дотримуватися визначеного Податковим кодексом порядку і не можуть запроваджувати норми, які ним не встановлені. Тобто, прийняття рішень про місцеві податки і збори не створює нових адміністративних відносин між органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання і також не може призвести до прийняття економічно недоцільних та неефективних рішень.
Пропонується: не застосовувати вимоги законодавства про регуляторну політику до рішень про місцеві податки і збори. Спрощення процедури запровадження місцевих податків і зборів дасть можливість органам місцевого самоврядування зменшити витрати людських та фінансових ресурсів та підвищити ефективність їх використання для виконання інших важливих завдань.
Розширення повноважень ОМС стосовно адміністрування податків і зборів, що надходять до місцевих бюджетів
Як є сьогодні: чинним законодавством не в достатній мірі врегульовано питання щодо ефективного контролю за виконанням платниками своїх податкових зобов’язань, що призводить до значних втрат місцевих бюджетів. Податковим кодексом визначено, що функцією державних податкових інспекцій є сервісне обслуговування платників. Тобто питання, пов’язані з адмініструванням податків та зборів, залишаються поза увагою податкових інспекцій.
Пропонується: надати органам місцевого самоврядування повноваження в частині адміністрування місцевих податків і зборів. Це питання можливо вирішити шляхом закріплення за органами місцевого самоврядування працівників податкових органів, які б забезпечували виконання фіскальної функції на території відповідної ОМС (або на територіях кількох ОМС).
Скасування пільг щодо плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам
Як є сьогодні: пунктом 284.4. статті 284 Податкового кодексу України плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25% податку (75% – це пільга). Це надає необґрунтовані фінансово-економічні преференції таким підприємствам. Пропонується: скасувати таку пільгу.
Щодо індексації нормативно-грошової оцінки землі
Як є сьогодні: пунктом 289.1. статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації. Але, Законами України № 2245 від 07.12.2017 та № 2628 від 23.11.2018 було встановлено, що на період 2017-2023 років індексація нормативної грошової оцінки здійснюється один раз на 7 років. Це негативно впливає на надходження до місцевих бюджетів і не стимулює органи місцевого самоврядування до нарощування їх дохідної бази.
Пропонується: відновити індексацію нормативно-грошової оцінки землі
«Розроблений Мінрегіоном законопроект – один з пакету нормативно-правових документів реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Ми винесли його на громадське обговорення. Переконаний, що всі сьогодні зацікавлені у розвитку місцевого самоврядування, у зміцненні його фінансових м’язів, тому ми розраховуємо на підтримку всіх сторін – і місцевого самоврядування, і Мінфіну, і парламенту», – прокоментував заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.
Раніше Мінрегіон виніс на громадське обговорення нові редакції законопроектів про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації, зміни до Бюджетного кодексу України щодо фінансового забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування.
Днями парламентський Комітет з питань бюджету рекомендував Верховній Раді України прийняти в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи» № 3614.
