Досить часто особи, які звертаються до структурних підрозділів Пенсійного фонду України для оформлення пенсії, стикаються з проблемою відсутності документів про розмір заробітної плати для обчислення пенсії. В основному це стосується періодів трудової діяльності, що припала до 1 січня 2004 року – коли набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Як же встановлюється заробітна плата у разі втрати документів про заробітну плату (дохід)?
Якщо особа з 1 січня 1998 року працювала офіційно, сплачувала податки зі своїх доходів до бюджету держави, роботодавець подавав персоніфіковані звіти до ПФУ, – то тоді особа зможе отримати інформацію про свою заробітну плату (доходи).
Якщо ж заробітна плата отримувалась особою до 1 січня 1998 року та така інформація відсутня у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків і Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, то вона визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на підприємстві, в установі, організації, що склалася в кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу) − за наявності підприємства, де працювала особа, або їх правонаступника.
За відсутності відповідної професії (посади) враховують розмір середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою).
У випадку ж повної втрати первинних документів про нарахування та виплату заробітної плати (доходу) за відповідний період вона визначається за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації за календарний рік, що передує року, з якого призначається пенсія.
Якщо підприємство, де працювала особа, ще існує або ж є його правонаступник − інформацію про заробітну плату можна знайти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Якщо підприємство ліквідовано або реорганізовано − у випадку відсутності правонаступника документи передаються ліквідаційною комісією (ліквідатором) до відповідних державних архівних установ або іншим місцевим архівним установам.
Якщо документи не передавались до архівних установ − дані про заробітну плату визначаються, виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченою відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію.
Отже, вичерпного переліку первинних документів, які повинні підтверджувати довідку про заробітну плату, у жодних нормативних документах не зазначено, а також не передбачено порядку підтвердження довідки про заробіток первинними документами, якщо в архівній установі відомості про заробітну плату відсутні.
За таких обставин, у разі відмови органу ПФУ при розрахунку пенсії, даних про заробіток, що зазначаються у довідках про заробітну плату за період до 1 липня 2000 року з підстав, що довідка не підтверджується первинними документами, слід звертатися до суду про визнання рішень та дій таких органів протиправними та зобов’язання вчинити дії.
