Погодьтесь, вода в крані впродовж доби, можливість приготувати їжу на газу, світло, електрика, теплі батареї взимку − це все так увійшло в наше життя, що без цих послуг ми вже не уявляємо наш побут. Кожен українець − споживач житлово-комунальних послуг. Тож отримуючи ці послуги, ми маємо не забувати і про обов’язок вчасно за них сплачувати. Про відповідальність споживача за несплату спожитих житлово-комунальних послуг інформують фахівці системи безоплатної правової допомоги.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає такі види послуг:
- житлова послуга − послуга з управління багатоквартирним будинком;
- комунальні послуги − послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відносини між надавачем та споживачем цих послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів» та іншими нормами.
Слід пам’ятати, що договірні відносини передбачають не тільки обов’язки надавача послуг (вчасність, регулярність, якість послуг) та захист прав споживачів у разі порушення, а й обов’язок самого споживача вчасно і в повному обсязі оплачувати за спожиті послуги. Санкції за заборгованість за житлово -комунальні послуги бувають різні: від пені до відключення послуги, від попередження до подачі позову до суду і стягнення боргів уже виконавчою службою.
Надавач послуг може нараховувати пеню, якщо споживач вчасно не сплачує за спожиті комунальні послуги, підприємство-надавач послуг може почати нараховувати пеню. Так, відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Коли пеня не нараховується?
Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином. Варто брати до уваги і період дії карантину. Так, відповідно до Закону України від 17.03.2020 № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його скасування заборонено:
– нараховувати та стягувати штрафи, пеню, якщо споживач несвоєчасно здійснив платіж за житлово-комунальні послуги;
– припиняти/зупиняти надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;
– примусово виселяти з житла та примусово стягувати житло (житлові будинки, частини житлових будинків, квартири, кімнати у квартирах, кімнати, житлові секції чи блоки у гуртожитках, інші жилі приміщення), що належить на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;
– примусово виселяти громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.
Тож, під час карантину є певні обмеження щодо впливу на боржників. Нарахувати пеню, відключити послугу, виселити з житла під час дії карантину ніхто не має права. На сьогодні дія карантину продовжена до 31 серпня 2021 року.
Порада: Читайте уважно умови договорів про постачання житлово-комунальних послуг, особливо на відповідність нормам законодавства. Наприклад, умови постачання газу регулює Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2500, а розподіл − Типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498. Так, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора газорозподільних мереж. Тож сплачувати потрібно до 20 числа, і якщо оплата не пройде ще впродовж 10 днів, то тільки в такому випадку постачальник має право почати процедуру припинення (обмеження) газопостачання, завчасно попередивши про це боржника.
З боргами – без субсидії!
Відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (зі змінами) «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», у субсидії відмовляють, якщо управлінням соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До уваги береться розмір заборгованості на день звернення за призначенням житлової субсидії. Отже, боржники, загальна сума боргу яких перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів громадян (а це − 340 грн.), втрачають право на отримання субсидії.
Звернення до суду та його можливі наслідки
У разі наявності боргу підприємство-надавач послуг має право звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості. Надавач послуги має право притягнути споживача до цивільної відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а саме стягнути інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання та 3% річних від простроченої суми.
Висновок: у разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості через суд сума до сплати може виявитись значно більшою, ніж якщо вчасно сплачувати платежі. Багато розмов на сьогодні ведеться про те, що у разі наявності заборгованості за житлово-комунальні послуги, особу може бути позбавлено її житла. Примусове стягнення боргу за житлово-комунальні послуги після набрання законної сили відповідним рішенням суду або судовим наказом здійснює державний або приватний виконавець згідно з Законом України «Про виконавче провадження».
Стягнення заборгованості відбувається в першу чергу за рахунок грошових коштів боржника, інших цінностей, коштів на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах. Якщо коштів та цінностей немає, то лише тоді справа доходить до нерухомого майна. Стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник, відбувається в останню чергу.
Відповідно до статті 48 вищезазначеного Закону у разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Але якщо іншого майна немає, а сума заборгованості складає більше ніж 20 мінімальних заробітних плат (станом на 01.07.2021 − 20х6000 грн., тобто 120 000 грн.), державний (приватний) виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт і в подальшому його реалізувати.
Яка процедура відключення газу та електроенергії за борги?
Постачальники газу та електроенергії мають право на припинення надання послуг, що передбачено Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312. При відключенні газу та електрики споживача мають про це повідомити. Так, наприклад, відповідно до пункту 27 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред’явленням службового посвідчення на об’єкт для пломбування запірних пристроїв.
При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення.
Порада споживачам: не укладайте під тиском графік погашення заборгованості. Це вплине і на термін позовної давності, і підтвердить вашу згоду з усіма нарахуваннями та штрафами. Спочатку проконсультуйтесь з юристами.
Також, відповідно до пункту 7.5 розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, електропостачальник у разі, якщо споживач має заборгованість або не допускає до лічильника, може повністю або частково припинення постачання електричної енергії за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення.
Письмове повідомлення має містити:
– підстави, суму заборгованості,
– дату і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено,
– прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.
Датою отримання таких попереджень буде вважатися:
– дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції;
– третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).
Інший спосіб надання попередження споживачу може бути використаний тільки в тому випадку, якщо він передбачений договором з постачальником електроенергії та договором з оператором системи.
Якщо споживач сплатить борги і повідомить про це постачальника електроенергії до відключення, то постачання електроенергії не припиняється.
Отже, споживачі мають вчасно і в повному обсязі сплачувати отримані житлово-комунальні послуги. Постачальники послуг у разі наявності заборгованості мають право на відключення/припинення надання послуг і зобов’язані чітко дотримуватись правил відключення, зокрема, щодо завчасного повідомлення про такі дії. При цьому, не забуваймо про те, що карантин триває, тож такі санкції, як стягнення пені та припинення надання послуг наразі є незаконними.
Припинення водопостачання
Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, передбачають право виконавця послуг з централізованого водопостачання, у тому числі обмежити (припинити) надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору. Статтею 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець комунальної послуги має право обмежити (припинити) надання відповідної комунальної послуги її споживачу незалежно від обраної моделі організації договірних відносин у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця. Таке попередження надсилається споживачу не раніше наступного робочого дня після спливу граничного строку оплати комунальної послуги, визначеного законодавством та/або договором про надання відповідної комунальної послуги.
Обмеження (припинення) надання відповідної комунальної послуги здійснюється виконавцем у присутності представника особи, яка здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, а також управителя або посадової особи чи працівника об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, якщо управління багатоквартирним будинком здійснюється відповідно управителем або об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку. Неприбуття зазначених осіб, які заздалегідь були попереджені виконавцем про день та час здійснення обмеження (припинення) надання комунальної послуги, не є перешкодою для здійснення виконавцем обмеження (припинення) надання комунальної послуги споживачу.
У разі обмеження (припинення) надання послуги споживачеві виконавець опломбовує санітарно-технічне та/або інше обладнання, що розташоване в багатоквартирному будинку за межами або всередині приміщення, яким користується споживач, і пов’язане з наданням йому послуг.
Разом з тим, відповідно до статті 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення, зокрема, мають право у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання.
