Європейський день боротьби з торгівлею людьми започаткований 18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища.
Торгівля людьми є глобальним злочинним бізнесом, сучасною формою рабства, що грубо порушує права людини. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі. За оцінками Міжнародного центру із запобігання злочинності ООН, щорічний грошовий обсяг за даний транснаціональний злочин становить 30 мільярдів доларів на рік, що робить його другим за величиною після торгівлі наркотиками.
Україна була серед перших країн у Європі, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми. У Кримінальному кодексі України покарання за торгівлю людьми передбачено статтею 149, яка визначає ці злочинні дії як вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи.
Існує чимало різноманітних видів експлуатації: усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу. За оціночними даними Представництва МОМ в Україні за час незалежності 230 тис. українців постраждали від торгівлі людьми. Українці потрапляють в тенета цього злочину не лише в Україні, але й у Росії, Польщі, інших країнах Європи, Туреччині, США, країнах Центральної Азії та Близького Сходу.
Держава вживає заходів з попередження торгівлі людьми та боротьби з нею, притягнення до відповідальності злочинців та надання допомоги постраждалим. Та попри все, проблема торгівлі людьми не може бути розв’язана на рівні однієї країни: нові виклики та загрози вимагають консолідації – як зусиль інституцій на державному рівні та міжнародної спільноти, так і зусиль кожного з нас.
Метою торгівлі людьми є експлуатація. Які ж форми експлуатації існують?
По-перше, що слід зазначити, торгівля людьми не тотожна проституції. Ці два явища часто поєднані у публічному дискурсі з тієї простої причини, що більшість поширених сценаріїв торгівлі людьми в Європі належить саме до випадків торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, продажу жінок за кордон з метою розпусти, використання в порнобізнесі і т.д.
Що ж до України то в останні роки збільшується кількість випадків експлуатації з метою трудової експлуатації. У випадку експлуатації праці кінцевою метою торгівлі людьми є саме примусова праця. Про те, що праця є примусовою, може свідчити:
використання людини, яка працює через погрозу застування
насильства;
невиплата винагороди за раніше виконану роботу;
погроза видачі працівника-нелегала органам влади;
обмеження свободи пересування;
неповернення відібраного паспорту або інші обставини.
Поміж іншим, до трудової експлуатації на практиці відносять примусову консумацію та примусове залучення особи до жебрацтва, особливо дітей. Найпоширенішими злочинами щодо неповнолітніх українців є експлуатація в дитячій порностудії, схиляння до проституції, дитяча праця у сфері послуг та жебрацтво. Діти в силу свого віку є найменш захищеною та вразливою категорією громадян. За статистикою, в Україні 30% дівчат і 10% хлопців до 14 років ставали жертвами насилля. Торгівля дітьми відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, який є одним з найбільш латентних та складних для розслідування злочинів проти волі, честі та гідності особи.
Експлуатація охоплює широке коло ситуацій, пов’язаних з торгівлею людьми і стосується як дітей, так і дорослих, працю яких можуть використовувати на будівництвах, у сільському господарстві, в приватних господарствах чи на тяжких низькооплачуваних роботах.
Інший напрям боротьби з торгівлею людьми спрямовує зусилля на протидію такому явищу як втягнення у злочинну діяльність. Втягнення у злочинну діяльність – це дії, пов’язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчиненні з метою викликати у неї прагнення взяти участь в одному з кількох злочинів. При цьому можуть використовуватись різноманітні способи впливу.
Залучення в боргову кабалу – фактичне поставлення особи в стан повної матеріальної залежності іншої особи. Експлуатація такої особи триває до тих пір, поки вона не відпрацює свій “борг” (у більшості випадків – ціну, яку за неї було сплачено та витрати пов’язані з її утриманням). Часто такі борги є сфабрикованими, до яких зараховуються суми грошей, витрачених на проживання, харчування та продовження терміну перебування на території іноземної країни за підробленими візами. Таким чином, людина опиняється в запланованій борговій залежності, яка постійно зростає. До неї додаються надумані штрафи.
Використання у збройних конфліктах – використання особи для виконання нею бойових завдань, пов’язаних з поваленням державної влади або порушенням суверенітету і територіальної цілісності інших держав тощо. Збройні конфлікти стають каталізаторами збільшення фактів торгівлі людьми, що обумовлюється багатьма факторами. Серед них – складна криміногенна обстановка в зоні конфлікту, послаблення державних інститутів, дисфункція правоохоронних органів у зоні збройних конфліктів, складність правового статусу непідконтрольних територій, зміна гендерного балансу на окремих територіях та інші.
В умовах збройних конфліктів найбільш розповсюдженими формами торгівлі людьми з метою подальшою експлуатації стають:
– вербування, переміщення, передача, переховування або одержання осіб чоловічої статі з метою поповнення лав особового складу збройних сил сторін, що беруть участь у конфлікті;
– використання примусової праці і рабства для задоволення потреб озброєних груп;
– сексуальна експлуатація (військова проституція, насильницька вагітність);
– втягнення у злочинну діяльність;
– вилучення органів.
Крім того, під час збройного конфлікту факти торгівлі людьми найчастіше супроводжуються вчиненням інших тяжких протиправних дій, як-то сексуальне насильство, катування тощо, або погроза застосування таких дій.
Сучасне рабство – це міжнародний злочин, який вражає усі нації, та впливає на людей усіх рівнів достатку. Істина полягає в тому, що без усвідомлення проблеми, її важко подолати.
Важливою частиною механізму з реалізації державної політики щодо запобігання та протидії домашньому насильству, торгівлі людьми є робота консультативних телефонних «гарячих ліній».
Національна «гаряча лінія» з питань протидії насильству та захисту прав дитини (працює на базі Міжнародного жіночого правозахисного центру(«ЛаСтрада–Україна»).
386 безкоштовно для абонентів МТС та Київстар
0 800 500 335 дзвінки в межах України безкоштовні
Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (працює на базі Представництва міжнародної організації з міграції в Україні).
0 800 505 501 дзвінки в межах України безкоштовні
527 безкоштовно для абонентів МТС, Київстар, life:)
